Вірменське кладовище (Ростов-на-Дону)
Вірменський цвинтар (рос. Армянское кладбище, офіційна назва — Пролетарський цвинтар рос. Пролетарское кладбище) — цвинтар в Ростові-на-Дону. Розташоване у Пролетарському районі Ростова-на-Дону.[1] ІсторіяВідкрито у 1749 році, спочатку називалося Вірменським, ця назва переважає досі. Площа кладовища становить приблизно 14 гектарів. Воно має регулярне планування; центральні алеї, прокладені від південних і західних його воріт, що ведуть до церкви Святого Карапета (Сурб-Карапет). Побудований у 1875 році, на сьогодні є єдиним збереженим у Ростові-на-Дону давньовірменським храмом. Біля церкви похована Акулина Погосівна Аладжалова — благодійниця, на її кошти побудований цей храм. За багато років існування кладовище піддавалося нападам вандалів, за радянських часів через неналежний догляд перебувало у занедбаному стані. В наш час ведеться реставрація збережених пам'яток та впорядкування території.[2] На Вірменському кладовищі знаходяться братські могили воїнів, загиблих у роки Другої світової війни, та встановлено пам'ятник з написом «Слава героям, полеглим в боях за свободу і незалежність нашої Батьківщини 1941-1945».[3] Цікаво, що багато пам'ятників на Вірменському кладовищі виконані відомим італійським скульптором Сельвестром Антоніо Тонітто. Він жив у Ростові-на-Дону на вулиці Великій Садовій і був власником майстерні з виготовлення надгробних плит і пам'ятників. Відомі люди, поховані на кладовищі
На цвинтарі також похований протоієрей Іоан Домовський (1840—1930) — настоятель православного храму Олександра Невського в Нахічевані, шанується в народі як «святий».[4] ДіяльністьЗ 1998 року кладовище перейшло у статус діючого. На ньому здійснюють як традиційні поховання, так і поховання урн з прахом в родинні могили. Час роботи: щодня з 09:00 до 19:00 з травня по вересень і з 09:00 до 18:00 з жовтня по квітень. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia