Вінченцо Нібалі

Вінченцо Нібалі
Вінченцо Нібалі
італ. Vincenzo Nibali
Прізвисько	The Shark, Le Requin (français) і Rekin z Mesyny
Народився	14 листопада 1984 (40 років) ; Мессіна, Сицилія, Італія
Країна	Італія
Діяльність	велогонщик
Знання мов	італійська
Брати, сестри	Antonio Nibalid
Вага	65 кг
Зріст	181 см
Нагороди
Сайт	vincenzonibali.it
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Вінченцо Нібалі (італ. Vincenzo Nibali; нар. 14 листопада 1984, Мессіна) — італійський професійний шосейний велогонщик, виступав з 2020 року за американську команду Світового туру «Trek-Segafredo». Переможець усіх Гранд Турів. Чемпіон Італії. З вересня 2021 гонщик «Астани».

Спортивна біографія

До «Астани» Нібалі 6 років виступав за команду Liquigas^[ru]. У її складі став переможцем гонок Вуельта Іспанії 2010 та Тіррено - Адріатико 2012^[ru].

У 2013 році в лавах «Астани» за один сезон зміг виграти гонку Джіро д'Італія та повторно «Тіррено — Адріатико^[ru]». А також, довго лідируючи, посів друге місце на «Вуельті» у генеральному заліку.

У 2014 році виграв Тур де Франс і став шостим велогонщиком в історії, який виграв усі три Гранд-тури, після Жака Анкетиля (1963), Феліче Джимонді^[ru] (1968), Едді Меркса (1973), Бернара Іно (1980) та Альберто Контадора).

У 2015 році зайняв четверте місце на Тур де Франс, але був знятий з Вуельти Іспанії після другого етапу за те, що скористався допомогою техніки своєї команди, щоб наздогнати пелотон після завалу. Проте реабілітувався, вигравши в Італії останню гонку року — «монументальний» «Тур Ломбардії^[ru]» трасою Бергамо — Комо.

2016 року у відчайдушній боротьбі на останніх етапах вдруге виграв домашні перегони Джіро д'Італія. Але потім пішла смуга невдач: після двох падінь— лише 30 місце на Тур де Франс 2016 та нове падіння на спуску на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро, коли він йшов у лідерах групових шосейних перегонів.

У серпні 2016 року Нібалі підписав контракт із щойно створеною під нього командою Bahrain Victorious^[ru], капітаном якої виступатиме з сезону 2017 року.

Сезон 2017 року у новій команді видався для Нібалі досить вдалим. У дебютному італійському Гранд-турі Джіро д'Італія 2017 у травні 2017 року капітан команди Вінченцо Нібалі виграв 16-й тур і в підсумку посів почесне 3 місце на подіумі, а команда піднесла сюрприз, зайнявши високе 4 місце загалом.

У серпні/вересні на Вуельта Іспанії 2017 року Нібалі виграв 3-й етап і посів друге місце на подіумі в особистому заліку за непереможним останніми роками Крісом Фрумом. І нарешті у жовтні Вінченцо з одиночного відриву вдруге виграв одноденку Тур Ломбардії^[ru].

У вересні 2021 року повернувся до команди «Астана».

12 травня 2022 року Вінченцо Нібалі велогонщик команди Astana Qazaqstan вирішив завершити кар'єру наприкінці цього сезону.

Статистика виступів

Багатоденки

Гранд-Тур	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019
Гранд-Тури
Джіро д'Італія	—	—	19	11	—	3	2	—	1	—	—	1	3	—	2
Тур де Франс	—	—	—	20	6	—	—	3	—	1	4	30	—	Сход	39
Вуельта Іспанії	—	—	—	—	—	1	7	—	2	—	ДСК	—	2	59	—
Багатоденки Світового туру
Гонка	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019
Париж — Ніцца	—	66	—	—	—	—	—	—	—	21	—	—	—	—	—
Тіррено — Адріатико^[ru]	—	—	17	—	10	8	5	1	1	—	16	6	26	11	15
Вуельта Каталонії	56	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
Тур Країни Басків	92	—	—	—	9	—	—	—	—	—	—	—	—	НФ	—
Тур Романдії^[ru]	—	—	—	—	—	—	—	—	—	5	10	—	—	—	—
Критеріум Дофіні	—	НФ	—	—	—	—	—	28	—	7	12	—	—	—	—
Тур Швейцарії	НФ	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—

Однодневки

Гонка	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019
Монументальні
Мілан — Санремо	—	69	—	—	49	28	8	3	НФ	44	45	33	—	1	8
Тур Фландрії	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	24	—
Париж — Рубе	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
Льеж — Бастонь — Льеж	112	ДСК	71	10	39	27	8	2	23	30	13	51	—	32	8
Джиро ди Ломбардия	79	НФ	34	37	—	5	40	26	НФ	—	1	—	1	2	55