Вінницький міський суд

Вінницький міський суд Вінницької області

Будинок суду зі сторони вул. Архітектора Артинова
Країна	Україна
Вид	місцевий суд загальної юрисдикції
Інстанція	перша
Юрисдикція	Вінниця
Заснований	2012
Суддів	41[1]
Голова	Гайду Ганна Володимирівна[2]
На посаді з	01.04.2020
Розташування	Вінниця
Адреса	вул. Грушевського, 17
Координати	49°14′06″ пн. ш. 28°28′03″ сх. д.
vnm.vn.court.gov.ua

Вінницький міський суд — місцевий суд загальної юрисдикції, розміщений у місті Вінниці — обласному центрі Вінницької області. Юрисдикція суду поширюється на місто Вінницю.

Історія

Будівля до революції

Вінницький суд був утворений у 1909 році. Він складався з цивільного та кримінального відділів. Його компетенція поширювалася на території Балтського, Брацлавського, Вінницького, Гайсинського, Летичівського, Літинського та Ольгопільського повітів. Вінницький суд був підпорядкований Одеській судовій палаті.

У січні-лютому 1918 року у стінах суду розмістився більшовицький виконком Вінницької ради робітничих та солдатських депутатів. У лютому-березні 1919 року споруду займало Міністерство юстиції Української Народної Республіки.

Впродовж 1920-1930-х років у приміщенні розташовувався окружний суд та прокуратура, колегія оборонців та окружний виконком. Після Другої світової війни (1940-ві роки) будівлю використовували як медичний заклад. У 1960-х роках надбудовано третій поверх.

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 20 березня 1972 року[3] Вінниця була поділена на райони, серед яких були три основні — Ленінський, Замостянський та Староміський. Цього ж року були утворені три відповідні районні суди, які спочатку розміщувалися на вул. Коцюбинського, 2, в районі залізничного вокзалу.

У 1997 році районні суди були перенесені в будівлю на вул. Грушевського, 17, де і діяли до об'єднання районів.

Відповідно до Указу Президента України від 5 липня 2012 року Замостянський, Ленінський та Староміський районні суди було ліквідовано та утворено Вінницький міський суд[4], який розпочав свою роботу 15 жовтня 2012 року[5].

Указом Президента України від 29 грудня 2017 року Вінницький міський суд та Вінницький районний суд Вінницької області буде реорганізовано у Вінницький окружний суд[6].

Керівництво

Голова суду — Гайду Ганна Володимирівна

Заступник голови суду — Іщук Тетяна Павлівна

Заступник голови суду — Курбатова Ірина Леонідівна

Керівник апарату — Цибко Олександр Васильович[7].

Показники діяльності

У 2014 році у Вінницькому міському суді:

• Розглянуто справ — 40306
• середня кількість розглянутих справ на одного суддю — 983,1
• відсоток скасованих судових рішень — 1,9 %[8].

Вінницький міський суд є одним із найзавантаженіших у країні. За цим показником він був третім після Печерського (Київ) та Приморського (Одеса). Щодня через нього проходило майже 180 справ (дані на березень 2017 року)[9].

Примітки

1. Список суддів Вінницького міського суду Вінницької області. Архів оригіналу за 8 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.
2. Головою Вінницького міського суду Вінницької області обрано Гайду Ганну Володимирівну. Вінницький міський суд. 2 квітня 2020. Процитовано 2 квітня 2020.
3. Про утворення районів в місті Вінниці Вінницької області. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 19 березня 2014.
4. Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів: Президент України; Указ від 05.07.2012 № 437/2012. Архів оригіналу за 25 грудня 2016. Процитовано 19 березня 2014.
5. Крізь історію до сучасності. Архів оригіналу за 19 березня 2014. Процитовано 19 березня 2014.
6. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №451/2017 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 3 січня 2018.
7. Керівництво. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 26 червня 2018.
8. Базові показники діяльності суду за 2014 рік. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 серпня 2015.
9. Плануйте свій робочий час з OpenDataBot (27.02.2017). Архів оригіналу за 3 березня 2017. Процитовано 2 березня 2017.

Посилання

• Історія будівлі суду [Архівовано 9 червня 2020 у Wayback Machine.]