Відьяпаті
Відьяпаті Тхакур (англ. Vidyapati Thakur;1352? - 1448?), також відомий на ймення Майтгіл Каві Кокіл (Maithil Kavi Kokil) в народі ще називаємий «співун мов зозуля майтгілі» був поетом, що писав на майтгілі і письменник що писав ще й на санскриті. Він народився в селі в Бішпгі (Bishphi) в районі Мадгубані в теперішньому штаті Біхар (Індія). Він був сином Ганапаті. Наймення Відьяпаті походить від двох слів з санскриту - видья (знання) і паті (майстер), тобто це означає, що він був саме людиною знань чи «майстром знань». Поезія Відьяпаті була широко вживана в минувшині по всьому Індостані а також сформувала бенгальську та інших східно-індійські літературні традиції. Дійсно, мова якою писав в ті часи Відьяпаті, уже була наслідком пізнього санскриту - «пракриті», отримана внаслідок періоду розмежування індо-іранських мов - «абагатта», саме в ті часи почався перехід до ранніх версій східної мови, бенгальської мови, мови орія, мови майтгілі... Таким чином, вплив Відьяпатіна розвиток східних індо-іранських мовних груп - неоціненний, аналогічний впливу Данте в Італії і Чосера в Англії. Письменник МайтгіліВзірці творчості- лірика Вадьяпаті (кадр з фільму) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Відомі твори
Відьяпаті в культурі індійських племенВплив любовної лірики Відьяпаті про відносини Радгі і Крішни на бенгальських поетів середньовічного періоду було настільки великим, що вони багато в чому наслідували її. У результаті цього виникла штучна літературна мова, відома як Браджабулі (Brajabuli), яка була розроблена в шістнадцятому столітті і в її основі лежала мова майтгілі (як найпоширеніша у середньовіччя), але її словесні форми були частково змінені, щоб більше було спорідненості з бенгальською мовою[3]. Бенгальські середньовічні поети: Гобіндадас Кабірадж (Gobindadas Kabiraj), Янандас (Jnandas), Баларандес (Balaramdas) і Нароттамдес (Narottamdas) писали свої пада (поеми) на цій мові. Рабіндранат Тагор також склав «Bhanusingha Thakurer Padabali» (1884 році) саме на цій мові (він заявив про себе саме в цій пісні, як у нововиявлений поет, Бганусінґх Bhanusingha). А XIX століття запамяталося Бенгальським Ренесансом та його найхарактернішим представником - Банкім Чандра Чаттерджі (Bankim Chandra Chatterjee), що писав також на Браджабулі. Вплив Відьяпаті спостерігається й в мові Орісса, в першу чергу через вплив бенгалійської лірики. Використання мови Браджабулі приписують Рамананда Раю (Ramananda Raya), учню Чайтан'я Махапрабгу (Chaitanya Mahaprabhu). Він читав свої Браджабулі поеми Чайтан'я Махапрабгу, коли вони вперше зустрілися з ним на березі Годаварі в 1511 чи 1512 роках. Іншими цікаві поети орія також писали під впливом віршів Відьяпаті, це були Чампаті Рей (Champati Ray) і король Пратапамалладева ( Pratapamalladeva -1504-32). Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia