Вівчарик жовточеревий

? Вівчарик жовточеревий
Жовточеревий вівчарик (долина річки Чорох, Грузія)
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Вівчарикові (Phylloscopidae) Рід: Вівчарик (Phylloscopus) Вид: Вівчарик жовточеревий
Біноміальна назва
Phylloscopus nitidus (Blyth, 1843)
Ареал виду     Гніздування     Зимування
Синоніми
Phylloscopus trochiloides nitidus
Посилання
Вікісховище: Phylloscopus nitidus Віківиди: Phylloscopus nitidus ITIS: 916713 МСОП: 22731553 NCBI: 48152

Вівча́рик жовточеревий[2] (Phylloscopus nitidus) — вид горобцеподібних птахів родини вівчарикових (Phylloscopidae)[3]. Гніздиться в Західній Азії, зимує в Індії. В Україні рідкісний, залітний вид[4].

Опис

Довжина птаха становить 10-11 см, розмах крил 19 см. Верхня частина тіла оливково-зелена. «Щоки», воло та груди світло-жовті, решта нижньої частини тіла білувата. Над очима довгі світло-жовті «брови», на крилах тонкі світлі смуги. Очі темно-карі, ноги буруваті.

Поширення і екологія

Жовточереві вівчарки гніздяться на Кавказі, в Понтійських горах і в горах Ельбурс, Копетдаг та Паропаміз. Взимку вони мігрують до Західних Гат на південному заході Індії та на Шрі-Ланку. Жовточереві вівчарки гніздяться в густих широколистяних і мішаних гірських лісах та у високогірних чагарникових заростях, переважно на висоті від 900 до 3000 м над рівнем моря, місцями на висоті до 4500 м над рівнем моря. Віддають перевагу буковим, дубовим і ялівцевим лісам з густим підліском, зустрічаються також в мішаних лісах, в яки присутня вільха, в ярах та у верболозах в долинах річок. Живляться жуками, павуками, мухами та іншими дрібними безхребетними, яких шукають в кронах дерев. Гніздяться у травні-червні. Гніздяться на землі, в норах між корінням дерев або в невисоко розташованих дуплах. В кладці від 4 до 6 яєць. Інкубаційний період триває 14-16 днів. Самиці будують гніздо і насиджують кладку, за пташенятами доглядають і самиці, і самці.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Phylloscopus nitidus. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 2 червня 2022.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Bushtits, leaf warblers, reed warblers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 02 червня 2022.
4. Кинда В. В., Бескаравайный М. М., Дядичева Е. А., Костин С. Ю., Попенко В. М. Ревизия редких, малоизученных и залетных видов воробьинообразных (Passeriformes) птиц в Крыму // Бранта : збірник праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції. — 2003. — Вип. 6. — С. 25—58. — ISSN 1994-1722. Архівовано з джерела 22 березня 2020. Процитовано 12 вересня 2019.