Вівсянчик великий

? Вівсянчик великий
Самець великого вівсянчика Самиця великого вівсянчика
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Саякові (Thraupidae) Підродина: Porphyrospizinae Рід: Великий вівсянчик (Rhopospina) Cabanis, 1851[2] Вид: Вівсянчик великий
Біноміальна назва
Rhopospina fruticeti (Kittlitz, 1833)[3]
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Fringilla fruticeti Corydospiza fruticeti Phrygilus fruticeti
Посилання
Вікісховище: Rhopospina fruticeti Віківиди: Rhopospina fruticeti МСОП: 22723080 NCBI: 2786934

Вівся́нчик великий[4] (Rhopospina fruticeti) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Андах і Патагонії. Це єдиний представник монотипового роду Великий вівсянчик (Rhopospina).

Опис

Великий вівсянчик

Довжина птаха становить 18-18,5 см. виду притаманний статевий диморфізм. у самців верхня частина тіла сіра, поцяткована широкими чорними смугами, на крилах дві білі смуги. Горло і груди чорні, поцятковані сірими смужками. Боки сірі, живіт білуватий. Дзьоб тьмяний, під час сезону розмноження набуває жовтого забарвлення. У самиць верхня частина тіла бурувато-сіра, поцяткована чорними смужками, надхвістя сіре, скроні охристі, на крилах білі смуги. Нижня частина тіла білувата або сірувата, на боках темні смужки, груди чорнуваті.

Таксономія

Раніше великого вівсянчика віносили до роду Вівсянчик (Phrygilus)[5], однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження він був перевеждений до відновленого монотипового роду Rhopospina[6][7][8].

Підвиди

Виділяють три підвиди:[9]

• R. f. peruviana (Zimmer, JT, 1924) — Анди в Перу (на південь від Кахамарки) та на заході Болівії (Ла-Пас і Кочабамба));
• R. f. coracina (Sclater, PL, 1891) — Анди на південному заході Болівії, в Чилі і Аргентині, Патагонія на південь до Магелланової протоки;
• R. f. fruticeti (Kittlitz, 1833) — Болівійські Анди (захід Оруро, Потосі).

Поширення і екологія

Великі вісянчики мешкають в Перу, Болівії, Аргентині і Чилі. Бродячі птахи спостерігалися на Фолклендських островах, в Уругваї та на півдні Бразилії. Великі вісянчики живуть в чагарникових заростях та на полях, зустрічаються парами або невеликими зграйками, переважно на висоті від 2000 до 4000 м над рівнем моря. Живляться насінням. Сезон розмноження триває з вересня по лютий. Гніздо чашоподібне, зроблене з рослинних волокон, встелене шерстю або пір'ям, розміщується в чагарниках. В кладці 2 зеленуватих яйця, поцяткованих коричневими і сірими плямками.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Rhopospina fruticeti. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 3 березня 2022.
2. Cabanis, Jean (1850–1851). Museum Heineanum : Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt (German та Latin) . Т. 1. Halberstadt: R. Frantz. с. 135. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
3. Kittlitz, Heinrich von (1833). Kupfertafeln zur Naturgeschichte der Vögel (German) . Frankfurt am Main: Johann David Sauerländer. с. 18—19, Plate 23 fig. 1. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
5. Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 105. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
6. Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006. PMID 24583021.
7. Van Remsen, octubre de 2011. «Revisar la clasificación de Phrygilus» [Архівовано 28 квітня 2021 у Wayback Machine.] Propuesta (507) al South American Classification Committee. En inglés.
8. Revise generic limits in the Thraupidae. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 жовтня 2019.
9. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 03 березня 2022.