Вівсянка-інка сіра

? Вівсянка-інка сіра
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Саякові (Thraupidae) Підродина: Poospizinae Рід: Сіра вівсянка-інка (Piezorina) Lafresnaye, 1843 Вид: Вівсянка-інка сіра
Біноміальна назва
Piezorina cinerea Lafresnaye, 1843[2][3]
Ареал виду
Синоніми
Guiraca cinerea Piezorhina cinerea
Посилання
Вікісховище: Piezorina cinerea Віківиди: Piezorina cinerea EOL: 1050379 ITIS: 997767 МСОП: 22723182 NCBI: 1226242

Вівсянка-інка сіра[4] (Piezorina cinerea) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[5]. Ендемік Перу. Це єдиний представник монотипового роду Сіра вівсянка-інка (Piezorina).

Опис

Сіра вівсянка-інка (малюнок 1843 року)

Довжина птаха становить 16,5 см. Верхня частина тіла сіра, обличчя чорнувате. Нижня частина тіла світліша, горло і живіт білуваті. Дзьоб жовтий, міцний, лапи жовтуваті.

Поширення і екологія

Сірі вівсянки-інки мешкають в прибережних районах на північному заході Перу, від Тумбеса до Ла-Лібертада, одного разу булли зафіксовані в Еквадорі. Вони живуть в сухих, відкритих, пустельних регіонах, порослих сухими чагарниковими заростями. Зустрічаються на висоті до 300 м над рівнем моря.

Поведінка

Сірі вівсянки-інки зустрічаються парами або невеликими зграйками. Живляться насінням і комахами, яких шукають на землі. Гніздування відбувається у травні-червні, в проміщку між посушливим сезоном і сезоном дощів. Гніздо чашоподібне. зроблене з рослинних волокон, скріплених павутинням, розміщується на дереві, в розвилці між гілками. В кладці 2-3 блакитнуватих яйця, поцяткованих коричневими плямами. Сірі вівсянки-інки іноді стають жертвами гніздового паразитизму синіх вашерів.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Piezorina cinerea. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 22 лютого 2022.
2. de Lafresnaye, Frédéric (1843). G. Gross-Bec. Coccothraustes. Cuv. Magasin de zoologie, d'anatomie comparée et de palaéontologie. 2nd series (French) . 5 (Cl. 2): 2, Plate 30. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
3. Bangs, Outram (1930). Types of birds now in the Museum of Comparative Zoölogy. Bulletin of the Museum of Comparative Zoology. 70 (4): 147–426 [370]. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 22 лютого 2022.