Вєтров Юрій Олександрович (вчений)

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Юрій Олександрович Вєтров
Народився	4 листопада 1916(1916-11-04) Київ, Російська імперія
Помер	16 травня 1983(1983-05-16) (66 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	науковець
Alma mater	Київський національний університет будівництва і архітектури
Галузь	механіка
Заклад	Київський національний університет будівництва і архітектури
Посада	ректор Київського інженерно-будівельного інституту
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Партія	КПРС
Нагороди

Юрій Олександрович Вєтров (4 листопада 1916 — 16 травня 1983) — український радянський вчений в області механіки, професор, доктор технічних наук.

Життєпис

Народився 4 листопада 1916 року. Член КПРС.

К 1961–1983 роках — ректор Київського інженерно-будівельного інституту. З 3 травня 1977 року — член Комітету з Державних премій УРСР у галузі науки і техніки[1]. Член-кореспондент АН УРСР (з 26 грудня 1979 року)[2].

Могила Юрія Вєтрова

Жив в Києві по вулиці Архітектора Городецького, 11а у будинку сільськогосподарського кооперативу «Робітник»[3]. Помер 16 травня 1983 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 42).

Відзнаки

Заслужений діяч науки УРСР, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1980; за створення та впровадження високопродуктивних автоматизованих розкривних комплексів гірничотранспортного обладнання безперервної дії для відкритих гірничих розробок з роторними екскаваторами і відвалоутворювачами принципово нових конструкцій)[4].

Примітки

1. Постанова РМ УРСР № 255 від 03.05.1971. Архів оригіналу за 31.07.2011. Процитовано 02.07.2012.
2. Сайт Національної академії наук України. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 2 липня 2012.
3. Звід пам'яток історії та культури України: Енцикл. вид.: У 28 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. — Кн. 1. — Ч. 1. — Київ. — А — Л. — 608 с.
4. Сайт Комітету з Державних премій України у галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 липня 2012.