Вусач ялиновий малий

? Вусач ялиновий малий
Monochamus sutor Linnaeus, 1758 (самець)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa) Тип: Членистоногі (Arthropoda) Клас: Комахи (Insecta) Підклас: Крилаті комахи (Pterygota) Інфраклас: Новокрилі (Neoptera) Надряд: Голометабола (Holometabola) Ряд: Жуки (Coleoptera) Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga) Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia) Надродина: Церамбікоїдні (Cerambycoidea) Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802) Підродина: Ляміїни (Lamiinae Latreille, 1825) Триба: Ляміїні (Lamiini Latreille, 1825) Рід: Вусач ялиновий (Monochamus Dejean, 1821) Вид: Вусач ялиновий малий (M. sutor)
Біноміальна назва
Monochamus sutor Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Monochamus sutor EOL: 2868432 NCBI: 236073

Вуса́ч яли́новий мали́й (лат. Monochamus sutor Linnaeus, 1758 = Cerambyx anglicus Voet, 1778 = Cerambyx atomarius DeGeer, 1775 = Lamia heinrothi Caderhjielm, 1798 = Monohammus obscurior Abeille de Perrin, 1869) — вид жуків з родини вусачів.

Хорологія

Хорологічно M. sutor — це бореально-альпійський вид, що належить до європейсько-сибірського зооґеографічного комплексу. Ареал охоплює Європу, Кавказ та Росію. В Карпатському Єврорегіоні України є звичайним, іноді масовим видом, зустрічається переважно в гірських районах.

Екологія

Прив'язаний до місцезростань смереки європейської, а також в околицях деревопереробних комбінатів, куди завозиться з деревиною. Трапляється на зрубах та вітровалах у великих кількостях, де спарюється і відкладає яйця, а також живиться хвоєю та лубом дерев. Літ триває з червня по вересень. Личинка розвивається в деревині смереки, дуже рідко ялиці, а в Північній Європі ще й сосни.

Морфологія

Імаго

Надкрила характеризуються циліндричною формою без чітко виражених звужень до вершини, тіло — валькувате. Надкрила вкриті дуже дрібними округлими волосяними плямками, особливо у самок. Щиток цілком розділений голою смугою навпіл. Вусики самця у 2,5, а самок — у 1,5 рази довші за тіло. Довжина тіла коливається в межах 14-28 мм.

Личинка

У личинки з кожної сторони голови по 1 вічку. Вусики 3-членикові. Ментум відокремлений від субментуму. Основна частина пронотуму покрита мікроскопічними шипиками. Черевні мозолі в ґранулах, розташованих на дорзальній стороні в 4, а на вентральній — в 2 ряди. Анальний отвір трьохпроменевий, з укороченим нижнім променем.

Життєвий цикл

Розвиток триває 2 роки.

Підвиди

• Підвид Monochamus sutor pellio Germar, 1818
• Підвид Monochamus sutor sutor (Linnaeus, 1758)

Література

1. Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
2. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
3. Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
4. Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
5. Lazorko W. Die Koleopterologische Fauna des Berges «Jayce Perehinske» und der Umgebung (Ukraine, Karpaten — Gorgany Kette) // Proc. of Shevchenko Scient. Soc. math. phys. and med. section. — 1953. — p. 24-28;
6. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;

Посилання

1. Систематика виду на порталі BioLib [Архівовано 31 травня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
2. Зображення та відомості про вид на порталі cerambyx.uochb.cz [Архівовано 11 червня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)