Вусач-стенокор стрункий
Вуса́ч-стеноко́р струнки́й (лат. Stenocorus meridianus (Linnaeus, 1758) = Leptura grandis Poda, 1761 = Leptura rubra Sulzer, 1761 nec Linnaeus, 1758 = Leptura ruficrus Scopoli, 1763 = Leptura splendens Laicharting, 1784 = Toxotus lacordairei Pascoe, 1867 = Stenocorus meridianus ab. maculatus Podaný, 1979) — вид жуків з родини Вусачів. ПоширенняХорологічно S. meridianus належить до європейської групи видів Європейського зоогеографічного комплексу, поширений по всій Європі, західній частині Росії та зрідка на Кавказі. Вид широко розповсюджений у передгірних районах Карпат. ЕкологіяS. meridianus звичайний для дубових, дубово-грабових, буково-грабових лісів. В межах Івано-Франківська виліт імаго спостерігається в кінці травня і найбільшої чисельності досягає в середині-кінці червня. Комахи трапляються на квітах свидини (Swida alba L.) на узліссях. МорфологіяІмагоВид середніх розмірів з довжиною тіла 15-27 мм. Тіло чорне, зі світлими – буро-жовтими надкрилами, які іноді із затемненими вершиною та швом, або цілком темні, вкриті дрібними стоячими волосками. У самців черевце часто червонуватого або рудого забарвлення. Ноги більш-менш рудого або червоного забарвлення іноді темні. ЛичинкаЛичинка велика до 34 мм завдовжки з добре розвиненими грудними ногами. 9-й терґіт черевця на вершині витягнений в склеротизований шип. Життєвий циклЛичинки розвиваються в деревині дуба, граба, клена (Acer platanoides L.), в’яза та деяких інших листяних порід. S. meridianus заселяють мертві корені та прикореневі частини стовбурів дерев. Плодючість становить 240-300 яєць на одну самку. Життєвий цикл триває 2-3 роки. ЛІтература
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia