uk %D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F %D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0 %D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE (%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2)

Вулиця Олександра Кониського
Київ
Вулиця Олександра Кониського; Київ
Місцевість	Солдатська слобідка
Район	Шевченківський
Назва на честь	О. Я. Кониського
Колишні назви
	Іванівська, Тургенєвська
Загальні відомості
Протяжність	1 060 м
Координати початку	50°26′52.0″ пн. ш. 30°29′45.1″ сх. д. / 50.447778° пн. ш. 30.495861° сх. д.
Координати кінця	50°27′24.5″ пн. ш. 30°29′19.9″ сх. д. / 50.456806° пн. ш. 30.488861° сх. д.
поштові індекси	01054, 04050, 04053, 04655
Транспорт
Найближчі станції метро	«Лук'янівська»
Тролейбуси	Тр 6, 16, 18 (по вулиці Січових Стрільців)
Маршрутні таксі	Мт 181, 439 (вулицею Січових Стрільців); 165, 181, 439 (Бульварно-Кудрявською вулицею)
Рух	однобічний
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11723
У проєкті OpenStreetMap	r414818
Мапа
Вулиця Олександра Кониського у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вулиця Олександра Кониського.

Ву́лиця Олекса́ндра Кони́ського — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Солдатська слобідка. Пролягає від вулиці Олеся Гончара до вулиці Січових Стрільців.

Прилучаються вулиці Бульварно-Кудрявська, Павлівська і Полтавська.

Історія

Вулицю було прокладено у період між 1838 та 1849 роками^[1] під назвою Іванівська. 1903 року за клопотанням мешканців отримала назву Тургенєвська вулиця, на честь російського письменника Івана Тургенєва.

Сучасна назва на честь українського письменника, літературознавця, видавця, педагога і громадського діяча Олександра Кониського — з 2023 року^[2].

Забудова

На вулиці Олександра Кониського подекуди збереглися споруди кінця XIX — початку XX ст.

Номер будинку	Найменування	Примітка
1/90	житловий будинок (кінець ХІХ — початок ХХ ст.)	на розі з вул. Олеся Гончара
14/47	житловий будинок (кінець ХІХ — початок ХХ ст.)	на розі з вул. Бульварно-Кудрявською
19	житловий будинок (1901 р.) у стилі історизм. Архітектор І. Агуров
20	житловий будинок у стилі історизм (1899 рік). Архітектор М. Яскевич
21	житловий будинок (кінець ХІХ — початок ХХ ст.)
22	Садиба Малініна — житловий будинок (1890^[3]), відомий як будинок Маліних. З 2021 року перебуває в Списку історичних будинків, які потребують додаткового захисту	у 2021 році забудовник ТОВ «Сервіт» (ЖК «Тургеневъ») намагався розібрати будівлю, у жовтні-листопаді 2022 ці спроби поновилися^[3]
23	житловий будинок (флігель) у цегляному стилі (кінець ХІХ — початок ХХ ст., надбудова початок ХХІ ст.)
26	житловий будинок (флігель) у стилі модерн (початок ХХ ст., надбудова початок ХХІ ст.)
27	житловий будинок (флігель) у стилі модерн, зведений у 1910-ті роки
30	житловий будинок у стилі історизм (1890-ті роки)
32-А	житловий будинок у стилі історизм (друга половина XIX ст.)
35-А, 35-Б	садиба, складається з головного будинку та флігеля, зведених на початку XX ст. у стилі історизм
40	житловий будинок (кінець XIX ст.)
43	житловий будинок у стилі історизм (початок XX ст.)
55	житловий будинок у стилі модерн (1914–1915 роки)
57	житловий будинок (флігель) у стилі модерн (початок ХХ ст.)
60	житловий будинок, зведений у стилі модерн за проектом інженера О. Феокритова (початок 1910-х років)
65	житловий будинок, зведений у 1899 році архітектором К. Шиманом
77	житловий будинок, зведений у стилі неоренесансу на початку 1900-х років
79	житловий будинок у стилі неоренесанс (1905 рік)
80	житловий будинок у стилі історизм (початок XX ст.)
81	житловий будинок у стилі модерн (1911 рік)

Особистості

У будинку № 9 у 1911–1912 роках розташовувалася редакція часопису «Рілля».
У будинку № 40 під час свого візиту до Києва у червні 2001 року жив Папа Римський Іван Павло II.
У будинку № 58 у 1917 році проживала радянська партійна діячка Євгенія Бош;
У будинку № 65 у 1918–1923 роках жив письменник та громадський діяч Петро Стебницький;
У будинку № 81 мешкали: з 1915 року по 1953 рік письменниця і діяч українського театру Софія Тобілевич; художник Давид Шостак (квартира № 9);
У будинку № 83/85 у 1970—1997 роках мешкав академік АПН УРСР Костянтин Кульчицький;

Пам'ятники та меморіальні дошки

буд. № 11 — пам'ятник Героям Небесної Сотні^[4].
буд. № 81 — меморіальна дошка на честь Софії Тобілевіч. Відкрито 8 липня 1958 року, мармур, архітектор В. І. Шляховий. У 1984 році дошку було замінено на гранітну.
буд. № 83/85 — меморіальна дошка на честь академіка Костянтина Кульчицького.
буд. № 40 — пам'ятник Папі Римському Івану Павлу II. Встановлений у 2002 році, скульптор Борис Довгань, архітектор Флоріан Юр'єв.

Установи та заклади

Публічна бібліотека імені Лесі Українки (буд. № 83/85)
Головне управління статистики у м. Києві (буд. № 71)
Коледж «Бакаляр» (буд. № 8/14)
Апостольська нунціатура — Посольство Ватикану (буд. № 40)
Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості (буд. № 82-А)
Міський психоневрологічний диспансер № 1 (буд. № 20)
Факультет мистецтв Національного педагогічного університету імені Михайла Петровича Драгоманова (буд. № 11)

Галерея

Будинок на Тургенєвській вулиці, 19 (Київ)
Апостольська нунціатура. Олександра Кониського, 40.

Примітки

↑ Рибаков, 1997, с. 54.
↑ Рішення Київської міської ради від 2 березня 2023 року № 6030/6071 «Про перейменування вулиці Тургенєвської у Шевченківському районі міста Києва» (дата публікації 10.03.2023) [Архівовано з першоджерела 11 березня 2023.]
↑ ^а ^б На Тургенєвській знову відновили незаконне будівництво ЖК
↑ У Києві відкрили пам'ятник Героям Небесної Сотні

Джерела

Тургенєвська вулиця // Веб-енциклопедія Києва.

Довідник для сортування кореспонденції, адресованої до м. Києва та його околиць: Звіринець, Караваївська дача, Куренівка, Нивки, Олександрівська Слобідка, Воскресенська Слобідка, Микільська Слобідка, Передмісна Слобідка, Пріорка, Святошин, Сирець, Чоколівка та Труханів острів. — [К.] : Видання Київського відділу зв'язку, 1932. — 48 с.
Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — 462 с.

Тургенєвська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 167.

Тургенєвська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 228. — ISBN 5-88500-070-0.

Тургенєвська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 281. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
Вул. Тургенєвська // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
Тургенєвська вулиця // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 614. (рос.)
Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 215. — ISBN 978-966-8999-05-5.
Рибаков М. О. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. — К. : Кий, 1997. — 374 с. — ISBN 966-7161-15-3..
Тургенєвська вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».

Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Київ»

[FOOTNOTEРибаков199754-1] Рибаков, 1997, с. 54.

[kr-6071-2023-2] Рішення Київської міської ради від 2 березня 2023 року № 6030/6071 «Про перейменування вулиці Тургенєвської у Шевченківському районі міста Києва» (дата публікації 10.03.2023) [Архівовано з першоджерела 11 березня 2023.]

[:0-3] а ^б На Тургенєвській знову відновили незаконне будівництво ЖК

[4] У Києві відкрили пам'ятник Героям Небесної Сотні

[1]

[2]

[3]

[4]

Вулиця Олександра Кониського (Київ)