Вулиця Леонтовича (Одеса)
Ву́лиця Леонтовича — одна із вулиць Одеси. Бере початок від перетину із Успенською вулицею і закінчується перетином із Італійським бульваром і початком Французького бульвару. 1.7.1827 (ст. ст.) була відкрита друга межа Порто-франко, яка уявляла собою земляний вал, що огинав центральну частину міста півколом від Херсонської вулиці (нині Пастера) до узбережжя біля Нової фортеці (нині територія парку ім. Т.Г. Шевченка)[1]. Після ліквідації межі Порто-франко на місці валу була утворена Старопортофранківська вулиця. У 1897 році Старопотофранківська вулиця була розподілена на дві частини № 1 та № 2[2]. 18.4.1901 року Старопортофранківську вулицю було розділено на чотири частини: власне Старопортофранківську (від Херсонського узвозу до Преображенської, Італійський бульвар (від Земської до Юнкерського училища), Бєлінського (від Юнкерського училища до Олександрівського парку і Лідерсівський бульвар (від вул. Бєлінського до Ланжерону). Вірізок вулиці у приморській частині міста між Успенською вулицею та Італійським бульваром назвали в честь відомого поета і літературного критика Віссаріона Бєлінського. Існує згадка про те, що вже у 1890 році даний відрізок мав назву Стурдзівська вулиця, в честь засновника богодільні, мецената Олександра Стурдзи[3]. Однак у адресних довідниках 1899—1904 років[4], а також на картах[5] відрізок позначений як Старопортофранківська вулиця. Під назвою «Бєлінського» вулиця проіснувала до 19 травня 2016 року, коли її назву було змінено на честь українського композитора Миколи Леонтовича.[6] Галерея
Посилання
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia