Вулиця Декарта (Львів)

Вулиця Декарта
Львів
Вулиця Декарта у Львові
Вулиця Декарта у Львові
Вулиця Декарта у Львові
МісцевістьПривокзальна
РайонЗалізничний
Назва на честьматематика Рене Декарта
Колишні назви
Нова дорога, Костопальні бічна, Декерта Яна
польського періоду (польською)Nowa droga, Kościopalni boczna, Dekerta Jana
Загальні відомості
Протяжність200 м
Координати початку49°50′26.55″ пн. ш. 24°00′13.41″ сх. д. / 49.8407083° пн. ш. 24.0037250° сх. д. / 49.8407083; 24.0037250
Координати кінця49°50′27.06″ пн. ш. 24°00′23.12″ сх. д. / 49.8408500° пн. ш. 24.0064222° сх. д. / 49.8408500; 24.0064222
поштові індекси79016[1]
Транспорт
Руходносторонній[2]
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі№ 2—24[3]
Медичні закладиМедичний центр Доктора Онутчака
Поштові відділенняТПС № 16 (вул. Митрополита Андрея, 10)[1]
Забудовакласицизм, сецесія[4]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
Мапа

Вулиця Декарта — вулиця у Залізничному районі Львова. Сполучає вулиці Братів Міхновських та Марка Вовчка, утворюючи перехрестя з вулицею Вернигори. Прилучається вулиця Якова Головацького.

Історія та назва

Вулиця утворена 1891 року та названа Нова дорога. Від 1893 року — Костопальні бічна, адже неподалік розташовувалося підприємство з переробки кісток худоби на поташ і селітру. Від 1894 року — вулиця Декерта, названа на честь Яна Декерта[pl] (1786—1861), польського римо-католицького священика, єпископа-помічника Варшавського. Сучасна назва — вулиця Декарта від 1946 року, на честь французького математика Рене Декарта[5][6].

Забудова

В забудові вулиці Декарта переважають архітектурні стилі — класицизм та сецесія[4]. Пам'ятки архітектури національного та місцевого значення відсутні.

З непарного боку вулиці

№ 1 — двоповерхова кам'яниця початку XX століття (колишня адреса — вул. Декерта, 1, нині — вул. Братів Міхновських, 26). У 1930-х роках будинок перебував у власності Каселя та Ракелі Нойманд р. Каннафас[7]. Нині в наріжнику будинку міститься крамниця «М'ясна точка».

№ 5 — двоповерхова кам'яниця початку XX століття (колишня адреса — вул. Декерта, 5). У 1910-х роках власником будинку був Станіслав Курковський[8]. У 1930-х роках будинок перебував у власності Шайді та Густи Сінковал[9]. За цією ж адресою також розташовувалася гуртівня борошна Якуба[4].

З непарного боку вулиці Декарта при перехресті вулицею Вернигори розташований дитячий майданчик, реконструйований у 2016—2017 роках.

З парного боку вулиці

№ 6, 8 — двоповерхові кам'яниці початку XX століття (колишні адреси — вул. Декерта, 6, 8). У 1930-х роках будинок № 6 перебував у власності Людвика Мітшейна та спілки, а будинок під № 8 — у власності Марії Єндзеревської та спілки[9]. За цією ж адресою також розташовувалася гуртівня борошна Якуба[4]. У 2000-х роках на місці цих кам'яниць збудований сучасний шестиповерховий житловий будинок з приміщеннями комерційного призначення. Одне з приміщень займає медичний центр доктора Онутчака. Нині житловий будинок має № 6, а адреси — вул. Декарта, 8 не існує.

№ 10 — двоповерхова кам'яниця початку XX століття (колишня адреса — вул. Декерта, 10). У 1930-х роках будинок перебував у власності Розалії Кмітковської[9]. Нині стіни будинку прикрашені картинами з цементу львів'янки Людмили Кравець. Зовнішній бік будинку прикрашений барельєфом з пам'ятками Львова, у внутрішньому подвір'ї — картини Італії та неіснуючі пейзажі міста Лева, які створила сама мисткиня[10].

№ 20 — житловий будинок (колишня адреса — вул. Декерта, 20). У 1930-х роках будинок перебував у власності Шифри Гешелес[9], а у внутрішньому подвір'ї працювала пекарня Самуеля Гешелеса[11]. Нині цієї адреси не існує[4].

№ 22 — триповерхова кам'яниця початку XX століття (колишня адреса — вул. Декерта, 22) на розі з вулицею Вернигори. У 1910-х роках власником будинку був Міхал Глевіч[12]. У 1930-х роках будинок перебував у власності Міхала Сулека[9]. Нині на першому поверсі будинку міститься майстерня з ремонту взуття (окремий вхід з вулиці).

№ 24 — триповерхова кам'яниця початку XX століття (колишня адреса — вул. Декерта, 24) на розі з вулицею Марка Вовчка. У 1930-х роках будинок перебував у власності Берти Шапіро та спілки[9]. У міжвоєнний період в будинку мешкала родина львівського будівничого Яна Невжалкевича[13]. 1906 року у подружжя Яна та Мальвіни Невжалкевичів народився син Мар'ян Станіслав. В дорослому житті Станіслав пов'язав своє життя з військовою справою. У 1939 році підпоручик Мар'ян Станіслав Невжалкевич заарештований радянськими каральними органами за свою належність до Війська Польського. Перебував у Козельському таборі НКВС до 9 квітня 1940 року. Розстріляний 11 квітня 1940 року та похований в Катинському лісі під Смоленськом[14][15].

Транспорт

Вулиця Декарта є настільки вузькою, що там лише дві машини можуть розминутися і постійно вулиця з одного боку запаркована. Тому зустрічний роз'їзд є вкрай ускладненим. Тому, 25 квітня 2018 року міська комісія з безпеки дорожнього руху ухвалила рішення, щодо вулиці Декарта, а саме, тепер вулиця стала односторонньою у напрямку від вулиці Марка Вовчка до вулиці Братів Міхновських[2].

Примітки

  1. а б Точка присутності (стаціонарна). Львів—16. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 8 січня 2022.
  2. а б Ірина Рєвунова (25 квітня 2018). Вулиця Декарта у Львові стане односторонньою. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  3. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 3 травня 2023.
  4. а б в г д 1243 вулиці Львова, 2009, с. 405.
  5. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 19.
  6. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 43.
  7. Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…spis abonentow…dział IV. — S. 15.
  8. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 178.
  9. а б в г д е Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…spis abonentow…dział IV. — S. 16.
  10. Львів'янка ліпить картини з цементу на стінах будинків. hromadske.ua. Громадське телебачення. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  11. Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…spis abonentow…dział II. — S. 155.
  12. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 95.
  13. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 224.
  14. Убиты в Катыни. Польские военнопленные, узники Козельского лагеря НКВД СССР, расстрелянные по решению Политбюро ЦК ВКП(б) от 5.03.1940 года. pomnirod.ru (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  15. Невжалкевич Мариан-Станислав (1906). ru.openlist.wiki (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.

Джерела

Посилання