Воячек Богуміл Іванович

Федір Іванович Воячек
чеськ. Bohumil Vojáček
Основна інформація
Повне ім'яБогуміл Іванович Воячек
Дата народження10 червня 1857(1857-06-10)
Місце народженняЛубно у Неханіць, Богемія
Дата смерті3 квітня 1934(1934-04-03) (76 років)
Місце смертіКиїв
ПохованняДержавний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Громадянство Російська імперія, СРСР СРСР
Національністьчех
Професіякомпозитор
ОсвітаПразька консерваторія
Інструментиконтрабас
ЗакладНаціональний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка, Київська муніципальна академія музики імені Рейнгольда Глієра і Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди
ДітиPavel Ivanovich Bachinind, Q117793819? і Q117793724?
CMNS: Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Воячек.

Федір (Богуміл) Іванович Воячек (10 червня 1857, Лубно у Неханіць, Богемія — 3 квітня 1934, Київ) — композитор, професійний контрабасист, чех за походженням.

Біографія

Народився 10 червня 1857 року в Богемії (Чехія). У 1876 році закінчив Празьку консерваторію по класу гри на контрабасі та теорії музики. До 1882 року виступав як соліст-контрабасист у симфонічних концертах у Чехії, Австрії, Німеччини.

У 1883—1915 роках соліст-контрабасист Оперного театру в Києві, в 1885—1934 роках викладач Київського музичного училища, з 1913 року професор Київської консерваторії по класу контрабаса. З 1889 року виступав як соліст-контрабасист і другий диригент літніх симфонічних концертів у Києві; з 1916 року диригент театру «Бергоньє» (дирекція Кручиніна), з організацією в Києві Радіокомітету — симфонічного оркестру Київського радіо.

Могила Федора Воячека

Помер 3 квітня 1934 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 13-ІІІ, ряд 10, місце 8).

Творчість

Воячеку належить інструментування опери «Катерина» М. Аркаса, зроблена для театральної трупи М. Л. Кропивницького.

Твори:

  • опера — «Вій» (за М. Гоголем);
  • урочиста кантата, присвячена театру Соловцова (для хору, солістів та оркестру);
  • для оркестру:
    • симфонічна поема Пам'яті П. І. Чайковського (слова С. Плаксіна);
    • увертюра на молдавські народні мелодії;
    • увертюра Пам'яті Леніна та інші.
  • для фортепіано — п'єси;
  • для віолончелі з оркестром — романс без слів, серенада;
  • для духового оркестру — марші (на честь 10-річчя Червоної Армії, Перше травня) і інше.

Література

Посилання