uk %D0%92%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%BA %D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0

Воскобійник Галина
Воскобійник Галина
Ім'я при народженні	Галина Іванівна Дробот
Народилася	27 лютого 1930 ; Зоря, Криничанський район, Дніпропетровська округа, Українська СРР, СРСР
Померла	6 січня 2020 (89 років) ; Стейт-Колледж, Сентр, Пенсільванія, США
Поховання	Цвинтар святого Андрія
Країна	США
Діяльність	підприємниця, громадська діячка, меценатка
Заклад	Фундація імені Івана Багряного
Членство	Союз українок Америки
Батько	Іван Дробот
Мати	Оксана Дробот
У шлюбі з	Воскобійник Олексій
Нагороди	Медаль святого рівноапостольного князя Володимира
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Воскобійник.

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Дробот.

Гали́на Дробот, у шлюбі Воскобі́йник (27 лютого 1930, Зоря (Божедарівський район), Дніпропетровська область — 6 січня 2020, Стейт-Колледж (Пенсільванія), США) — українська підприємиця, меценатка, громадська діячка. Перша голова Фундації імені Івана Багряного (США) в 1975—1982 роках.

Життєпис

Народилася 1930 року в селі 3оря, тоді Божедарівського району Дніпропетровської области‚ у родині Оксани та Івана Дроботів.

1943 року родина через Другу світову війну емігрувала до Німеччини, де Галина закінчила гімназію й одружилася з Олексієм Воскобійником. У 1950 році сім'я переїхала до Канади, 1956-го — до США.

3 1961 року працювала в будівельній фірмі, започаткованій разом з чоловіком. Мали четверо дітей, однак два сини трагічно загинули ще за її життя. Входила до складу Союзу Українок Америки у Філадельфії, Українського Музею в Нью-Йорку та Українського Інституту Америки.

В 1975—1982 роках — перша голова Фундації ім. Івана Багряного. Потім була членкинею управи; знову очолювала фундацію в 2003—2004 роках. Після смерті голови організації Анатолія Лисого знову стала головою фундації 2008 року й очолювала її до січня 2020-го.

Від 1992 року Воскобійники почали фінансово підтримувати українських студентів і викладачів — з Пенсильванського університету й київського Національного аграрного університету.

Приватна дизайнерська студія Галини Воскобійник «Helen Woskob» зберігає у своїх фондах та експонує на виставках твори українських митців Олександра Архипенка, Миколи Глущенка, Якова Гніздовського, Віктора Зарецького, Олександра Івахненка та інших.

Померла 6 січня 2020 року. Похована 11 січня 2020 року поруч з чоловіком Олексієм на українському цвинтарі святого Андрія (Саут-Баунд-Брук)^[2].

Нагороди

Орден княгині Ольги III ступеня (20 серпня 2009) — за вагомий особистий внесок у збереження і розвиток національно-культурної спадщини Українського народу у світі, високу професійну майстерність та активну участь представників української діаспори у проведенні Фестивалю мистецтв України^[3]
Орден «За заслуги» III ступеня (21 серпня 1997) — за особисті заслуги у сприянні міжнародному визнанню аграрної освіти України та реформуванню діяльності Національного аграрного університету^[4]

Бібліографія

Воскобійник Галина. Свобода і далі: шлях української жінки до нового життя в Америці / Галина Воскобійник; Переклала з англійської Алла Пермінова. — Львів : ЛА «Піраміда», 2018. — 284 с. — (Приватна колекція). — ISBN 978-966-441-502-3. (анотація: Книжка спогадів Галини Воскобійник - це історія української жінки, якій вдалося вижити в часи репресій на рідній землі та в лихоліття Другої світової війни, вижити, щоб розпочати нове життя в Каналі, а згодом - у США. Ці зворушливі спогади дають змогу читачеві відчути багатогранність підприємливого досвіду вкраїнської родини на шляху до свободи та успіху.)