Воробйов Олександр Петрович

Воробйов Олександр Петрович
Александр Петрович Воробьёв
Дата народження	14 лютого 1962(1962-02-14)[1]
Місце народження	Гомель, Білоруська РСР, СРСР
Дата смерті	15 січня 2021(2021-01-15)
Місце смерті	Москва, Росія
Громадянство	Росія
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва
Професія	актор
Кар'єра	1982–2021
Нагороди
IMDb	ID 0903491

Олексáндр Петрóвич Воробйов (нар. 14 лютого 1962, Гомель, Білоруська РСР, СРСР — пом. 15 січня 2021, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно. Заслужений артист РФ (2000).[2]

Біографія

Олександр Воробйов народився 14 лютого 1962 року в Гомелі. У 1979 році вступив до ГІТіСу на курс Йосипа Туманова, який закінчив у 1983 році. Після закінчення інституту був призваний на службу до лав радянської армії. Демобілізувавшись, довгий час залишався без роботи. У 1986 році був запрошений до Московського обласного театру драми, де пропрацював півтора сезони. Потім знову настав період безробіття: підробляв двірником, фотографом, вантажником, будівельником. У 1988 році брав участь у показах для акторів в театрі Олега Табакова, які успішно пройшов; з 1 січня 1989 року був його актором[3]. Багато знімався в кіно, працював на телебаченні.

Помер в Москві на 59-му році життя 15 січня 2021 року в результаті тривалої хвороби[4]. Прощання з актором пройшло 18 січня в Театрі Олега Табакова. Похований на Ніколо-Архангельському кладовищі[5].

Творчість

Ролі в театрі

• «Матроська тиша» Олександра Галича — Одинцов ;
• «Зірковий час за місцевим часом» Г. Миколаєва — Василич ;
• «Любов як мілітаризм» Петра Гладіліна — Костянтин Сергійович ;
• «Псих» Олександра Мінчіна — Санітар № 1 ;
• «Старий квартал» Теннессі Вільямса — Поліцейський ;
• «Коли я вмирала» Вільяма Фолкнера — Армстід ;
• «Біг» Михайла Булгакова — Начальник станції ;
• «Затоварена бочкотара» Василя Аксьонова — Бородкін-старший ;
• «Дах» Олександра Галіна — Чмутін ;
• «Визнання авантюриста Фелікса Круля» Томаса Манна — Ісаак Штюрцлі ;
• «Пристрасті по Бумбараш» Юлія Кіма — Василь Іванович ;
• «Два ангела, чотири людини» Віктора Шендеровича — Пашкін ;
• «Лицедій» Томаса Бернхарда — Шинкар ;
• «Розповідь про сім повішених» Л. Андрєєва — Янсон ;
• «Пригода, складене за поемою Миколи Гоголя „Мертві душі“»- Губернатор ;
• «Розповідь про щасливе Москві» Андрія Платонова — Позавійськовик Комягін ;
• «Батьки і діти» Івана Тургенєва — Базаров ;
• «Божевільний день, або Одруження Фігаро» П'єра Бомарше — Антоніо.

Фільмографія

1. 2020 — Утриманки (2-й сезон) — Сергій, особистий водій Ігоря Долгачова
2. 2019 — Незакінчений бій — Сергій Іванович Ануфрієв, воєнком
3. 2019 — Утриманки (1-й сезон) — Сергій, особистий водій Ігоря Долгачёва
4. 2019 — Завод[6] — Пиж
5. 2019 — Переможці — Андрій Сергійович Старцев, лікар
6. 2018 — Сім пар нечистих — Вольський
7. 2014 — Косатка — Валентин Іванович Кольцов, генерал-майор поліції, начальник УВС м Кострома
8. 2014 — На глибині — Миронович
9. 2012 — Моя велика сім'я (фільм) — Петро
10. 2011 — Літо вовків — Попеленко
11. 2010 — Шериф (фільм) — батько Кирила
12. 2010 — Учитель в законі. Продовження (фільм) — Олександр Петрович Житников, приватний детектив
13. 2010 — Тухачевський. Змова маршала (фільм) — Олександр Єгоров
14. 2010 — Любов під прикриттям — Сергій Сергійович
15. 2010 — Жіночі мрії про далекі країни (фільм) — Віталій Іванович, начальник служби безпеки
16. 2009 — Зниклі — Широков, старшина
17. 2009 — Безмовний свідок-3 (фільм) — оперативник
18. 2008 — Злочин буде розкрито (фільм) — Степан Петрович, батько Маші Савицької
19. 2008 — Після життя — Семен
20. 2008 — Мереживо — Дмитро Потапов, батько Кирила
21. 2008 — Адмірал — вартовий
22. 2007 — Полонез Кречинського (фільм) — Пахомов, двірник
23. 2007 — Ніцше в Росії (фільм) — Чорт
24. 2007 — На шляху до серця (фільм) — Храпчук
25. 2007 — Морська душа — боцман Береговий
26. 2007 — Іронія долі. Продовження — слюсар
27. 2007 — Інша — Валентин Петрович Немов, слідчий прокуратури
28. 2007 — Громови — Леонід Богданович Шелест
29. 2007 — Скажена
30. 2006 — Угон (телесеріал)
31. 2006 — Зачарована дільниця — Михайло Куропата
32. 2005 — Хіромант — Потапов, підполковник, командир батальйону
33. 2005 — Єсенін — Прон
34. 2005 — Аеропорт (телесеріал) — Єгор Вадимович Ступін, пілот
35. 2004 — Вузький міст
36. 2004 — На розі біля Патріарших — 4 - Первушин , (в титрах не вказаний)
37. 2004 — Бальзаківський вік, або Всі чоловіки сво… — клієнт Віри
38. 2003 — Дільниця — Куропатов Михайло
39. 2003 — Моя рідня — Чепесюк
40. 2003 — Москва. Центральний округ
41. 2003 — Адвокат — Федір Кравченко, батько Насті
42. 2002 — Олігарх (фільм) — член Ради Безпеки
43. 2002 — Каменська 2 — Нікіфорчук
44. 2001 — Зупинка на вимогу — 2 - грабіжник
45. 2001 — На розі біля Патріарших — 2 - Свиридов, справжній власник таксі
46. 2001 — Марш Турецького — капітан Воробйов
47. 2000 — Далекобійники — полковник
48. 2000 — 24 години
49. 1991 — Досвід марення любовного зачарування — Анатолій Іванович санітар
50. 1990 — По 206-й — Борис Матвійович, слідчий прокуратури
51. 1988 — Мене звуть Арлекіно — Лисий
52. 1982 — Семеро солдатиків — Середа

Родина

Доньки: Олександра і Дарія.

Примітки

1. Прощание с актером Александром Воробьевым состоится 18 январяПодробнее: https://www.m24.ru/news/utraty/15012021/149238?utm_source=CopyBuf — 2021.
2. Указ Президента Российской Федерации от 25 сентября 2000 г. № 1694^[недоступне посилання]
3. Умер актер Александр Воробьев. ТАСС. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
4. Умер актер Александр Воробьев — Российская газета. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 15 липня 2021.
5. Прощание с актером Александром Воробьевым состоится 18 января. m24.ru (рос.). Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
6. -rabochie-berut-v-zalozhniki-oligarha.html у новому фільмі Юрія Бикова «Завод» робочі беруть в заручники олігарха — Російська газета

Посилання

• Воробйов Олександр Петрович на сайті IMDb (англ.)
• Олександр Воробйов на сайті Московського театру-студії під керівництвом Олега Табакова [Архівовано 23 березня 2012 у Wayback Machine.]
• Олександр Воробйов на сайті www.biletleader.ru
• Олександр Воробйов на сайті www.rusakters.ru [Архівовано 18 липня 2021 у Wayback Machine.]