Волощук Микола Іванович
Волощук Микола Іванович (8 вересня 1921, с. Криве, нині Тернопільського району Тернопільської області — 4 липня 1978, м. Львів) — український художник, поет. БіографіяВолощук Микола Іванович народився 8 вересня 1921 року в селі Криве Козівського району в селянській сім'ї. Спочатку приватно навчався у художника І. Гербія. 1935—1938 студіював живопис у монастирі отців Василіян у Жовкві на Львівщині. 1939—1941 — студент факультету живопису Інституту пластичного мистецтва у Львові (педагоги Олена Кульчицька, Осип Курилас). Після війни працював учителем сільської школи. 1948 репресований. Покарання відбував у колимських таборах (1949—1956). Вдруге засуджений 1958 у Львові; вивезений у Мордовію. Після звільнення 1964 працював у Львівському художньому фонді. Літературна творчістьАвтор збірок поезій «Настрої» (1941), статей у журналі «Дзвіночок» (місто Львів), «Дукля» (Чехо-Словаччина), «Україна», перекладів з білоруських творів М. Богдановича, незакінченого роману (рукопис конфіскований), спогадів «Мій діярій» (рукопис). Публікації творів
Малярська спадщинаВідомо понад 160 малярських творів Волощука, у тому числі олійні полотна, акварельні етюди, графіка. Серед них:
Брав участь у художніх виставках. Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia