Волошин Іван Андрійович
Волошин Іван Андрійович (1925 — 11.10.1943) — учасник Радянсько-німецької війни, стрілець 6-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії червоноармієць[1]. БіографіяНародився в 1925 році в селі Кирсаново, Горьківський район Омської області, РФ. В 1935 році родина переїхала до радгоспу «Восток» (зараз Топкинський район Томської області, РФ). Волошин закінчив семирічну школу[2], працював у радгоспі. В армію був призваний у лютому 1943 року Топкінським райвійськкоматом і направлений в Кемеровське піхотне училище. У серпні 1943 року курсантів без присвоєння звання передали до Діючої армії. З 4 вересня 1943 року стрілець 6-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії. Особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро та утриманні плацдарму на північ від Києва у вересні 1943 року. 23 вересня 1943 року у складі взводу молодшого лейтенанта Г. Г. Яржина форсував Дніпро в районі села Ясногородка Вишгородського району Київської області. Брав участь у захопленні пароплава «Миколаїв» і баржі з військово-інженерним вантажем. У бою за село Ясногородка знищив 17 фашистів. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії червоноармійцю Волошину Івану Андрійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[3]. І. А. Волошин не встиг дізнатися про присвоєння звання Героя. Він загинув в бою за визволення правобережної України 11 жовтня 1943 року, імовірно, на території Вишгородського району Київської області. Місце поховання невідоме. Нагороди
Пам'ять
Примітки
Посилання
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia