|
Волож Аркадій Юрійович
Во́лож Арка́дій Ю́рійович (11 лютого 1964 БіографіяАркадій Волож народився 11 лютого 1964 р. в місті Гур'єві Казахської РСР (нині — м. Атирау). Його батько, Волож Юрій Абрамович (нар. 1938 року), геолог, спеціаліст по нафтовим родовищам Прикаспію і один з відкривачів родовища Кашаган, з 1968 року був начальником партії «Казгеофизтреста» в Алма-Аті; згодом — доктор геолого-мінералогічних наук, старший науковий співробітник Геологічного інституту РАН[5]. Мати, Волож Софія Львівна, викладач Гур'євського музичного училища[6]. Закінчив Російський університет нафти і газу за спеціальністю «прикладна математика» 1986 року. Займався дослідженнями в області обробки великих обсягів даних в Інституті проблем управління (ІПУ) АН СРСР[7]. 1989 року заснував компанію Comptek, обіймав посаду генерального директора до 2000 року[8]. Цього ж року відкрив фірму «Аркадія», спільно з Аркадієм Борьковським вони випустили продукт за класифікацією винаходів об'ємом близько 10 Мб, який використовувався пов'язаних з патентознавством НДІ і організаціях[7]. 1998 року, як голова Комітету бездротових мереж доступу Російської асоціації документального електрозв'язку (RANS.RU) Аркадій брав участь у процесі дерегуляції частот для операторів бездротового доступу. У 1999 році він був одним з тих, хто вплинув на долю легалізації для IP-телефонії в Росії. 1997 року Волож зробив перший крок по створенню компанії «Яндекс» — на 10 тис. доларів були закуплені 3 сервери з жорсткими дисками ємністю 1 Гб, на які було проіндексовано весь вміст Рунета. Підсумком цих інвестицій стало потрапляння «Яндекса» до сімки найбільш популярних сайтів російськомовного сегменту Інтернету в 1999 році. З 2000 року — генеральний директор компанії «Яндекс». З 2007 року — завідувач кафедри «Аналіз даних» на факультеті інновацій і високих технологій МФТІ[9]. У рейтингу вищих керівників — 2010 газети «Коммерсантъ» зайняв I місце в номінації «Медіабізнес»[10]. В грудні 2012 року, під час проведення Ради щодо модернізації економіки та інноваційного розвитку Росії при президенті РФ, Аркадій Волож звернувся до прем'єр-міністра Росії Дмитра Медведєва з пропозиціями по стандартизації форм надання інформації від владних структур та її більшої відкритості, що має поліпшити обробку отриманої інформації пошуковими системами «Яндексу» в автоматизованому режимі[11]. У березні 2013 року потрапив до рейтингу журналу «Forbes», його особисті статки оцінено в $1,15 млрд[12]. Того ж місяця в результаті вторинного розміщення акцій «Яндексу» на біржі продав 5,14 млн акцій за $117 млн[13]. З 1 вересня 2014 року Волож передав посаду директора «Яндексу» Олександру Шульгіну і зайняв посаду керівника групи компаній «Яндекс»[14]. 30 грудня 2022 року він повідомив, що залишив компанію «Яндекс»[15][16]. В серпні 2023 року в ЗМІ Волож вперше публічно засудив вторгнення Росії до України. Він назвав його варварським, і додав, що бачить «частку своєї відповідальності» за дії Росії[17]. ЕміграціяПісля повномасштабного вторгнення РФ до України з'ясувалося, що Волож кілька років жив у Ізраїлі. У травні 2022 він звернувся до прем'єр-міністра країни Нафталі Бенета з проханням допомогти перевести штаб-квартиру «Яндексу» до Ізраїлю. Копії листа він адресував міністру фінансів Авігдору Ліберману, главі МВС Аєлет Шакед та міністру науки і технології Оріт Фаркаш-Хакоен[18]. Санкції_12.jpg) У червні 2022 року щодо Воложа було введено персональні санкції ЄС[19]. Було вказано роль «Яндексу» в просуванні провладних наративів і приховування критики російської влади (зокрема, в контексті вторгнення до України), залежність від Росії та відповідальність за фінансування російської агресії в Україні[20]. У травні російське видання «Медуза» опублікувало розслідування про роль «Яндекс. Новості» у спотворенні інформації про війну[21][22]. 10 червня 2022 року Воложа було додано до санкційного списку Швейцарії[23], 19 жовтня — України[24]. 10 серпня 2023 року Волож засудив війну РФ проти України, після чого попросив ЄС зняти з нього санкції[25][26]. Особисте життяОдружений, має трьох дітей[27]. Примітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
