|
Володимир Косоноцький
Володимир Іпполитович Косоноцький (псевдоніми: В. К., Холмщах, Холм'як[1], 21 вересня 1886, Дуб — 24 квітня 1942, Холм) — український церковний та громадсько-політичний діяч, редактор, публіцист. ЖиттєписНародився 21 вересня 1886 року у родині священника Іпполита Косоноцького та Антоніни Завальської в селі Дуб Томашівського повіту, що на Холмщині[2][3][4]. По батьку походив зі старої галицької священичої родини з Равщині[1]. Після закінчення класичної гімназії у Холмі поступив на правничий факультет Київського університету[2]. Закінчивши навчання в університеті, працював слідчим суддею в Умані[2]. Як студент брав участь в тодішніх українських студентських організаціях, за що був ув'язнений у Києві й пізніше у Москві[2]. Під час Першої світової війни служив запасним старшиною в піхотному полку російської армії[2]. Після більшовицької окупації України виїхав до Болгарії[2]. У 1921 році повернувся на Холмщину[2]. Після виборів до польського сойму та сенату 1922 року обійняв посади керівника канцелярії щойно створеної Української Парляментарної Репрезентації та секретаря Українського посольського клюбу, на яких перебував до 1934 року[2][3]. Через хворобу став інвалідом[2]. Отримав невелику емеритуру й незабаром переїхав до Холма[2]. З початком німецької окупації Польщі займався передусім організацією православної церкви на Холмщині і Підляшшю[2]. Опікувався питанням створення окремої Холмсько-Підляської єпархії[2]. У 1939 році став членом новоствореної у Холмі Тимчасової церковної ради[5]. Згодом обраний до окремої Церковної Управи, яка була створена Тимчасовою церковною радою і яка мала замінити на Холмщині і Підляшші Варшавську православну консисторію[6]. 5 листопада 1939 року на Народному З'їзді Холмщини і Підляшшя, основним завданням якого було упорядкування церковно-релігійного життя у цьому регіоні, головою Православної Церкви та єпархіальним єпископом Холмщини і Підляшшя обрано митрополита Діонісія[6]. Для того, щоб сповістити митрополита про рішення З'їзду, Володимир Косоноцький та Семен Любарський, також член Церковної управи, вирушили до Діонісія у Варшаву і до грудня 1939 року провели з ним низку нарад, результатом яких стало затвердження Діонісієм рішень З'їзду[6]. Запрошений архієпископом Іларіоном на посаду керівника пресового відділу Холмсько-Підляської Духовної Консисторії та редактора Холмського Православного Народного Календаря (вийшло два річники: за 1941 і 1942 роки)[2]. Помер у Холмі 24 квітня 1942 року на 56-му році життя[7][2]. Похований на холмському православному цвинтарі 26 квітня 1942 року[2][4]. ВідгукиУкраїнський історик і політик Іван Кедрин так згадував про Володимира Косоноцького[8]:
Праці
Примітки
|
|||||||||||||||||||
