Воловик Віктор Петрович
Віктор Петрович Волови́к (1 квітня 1924, Харків — 29 квітня 1994, Харків) — український скульптор і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1970 року. БіографіяНародився 1 квітня 1924 року в місті Харкові (нині Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Протягом 1947—1953 років навчався у Харківському художньому інституті, був учнем Адольфа Страхова, Василя Агібалова, Сергія Бесєдіна, Олексія Кокеля, Григорія Бондаренка, Йосипа Дайца. Дипломна робота — скульптурна фігура «Герой громадянської війни Микола Руднєв» (керівник Ірина Мельгунова)[1]. Після закінчення навчання з 1953 року працював у Харківському художньому інституті; з 1963 року — у Харківському художньо-промисловому інституті, де протягом 1968—1984 років обіймав посаду завідувача кафедри скульптури, доцент з 1973 року. Серед учнів: Гавронський Володимир Павлович, Гурбанов Сейфаддін Алі-огли, Доненко Микола Миколайович, Дроздовський Петро Михайлович, Іванов Олег Дмитрович, Іллічов Олександр Миколайович, Мацкін Юрій Рувимович, Овчарук Олександр Іванович, Хачатрян Гарнік Ашотович. Мешкав у Харкові в будинку на вулиці Шота Руставелі, № 4/20, квартира № 26. Помер у Харкові 29 квітня 1994 року. ТворчістьПрацював у галузях станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:
Також автор проєктів монументів «Возз'єднання України з Росією» (1954, разом з Михайлом Шапошниковим), «Слава праці» (1962—1964), пам'ятника Антону Макаренку (1960). Брав участь у республіканських виставках з 1967 року. ПриміткиЛітература
|
Portal di Ensiklopedia Dunia