Волобуєв Анатолій Іванович

Анатолій Волобуєв
Особисті дані
Повне ім'я	Анатолій Іванович Волобуєв
Народження	16 червня 1953(1953-06-16) (71 рік)
	Ворошиловськ, Луганська область, УРСР
Громадянство	СРСР  Україна
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1970 «Комунарець» (К) 18 (0) 1971 «Шахтар» (К) ? (?) 1972 «Горинь» (Р) ? (?) 1973 «Шахтар» (К) 5 (0) 1973—1975 СКА (Київ) ? (?) 1976—1979 «Колос» (П) ? (?) 1980—1981 «Мзіурі» (Г) ? (?) 1981—1982 «Динамо» (З) ? (?)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1988 1989—1998 2001 2002—2006 2008—2009 2009—2013	«Будівельник» (К) / «Сталь» (А) «Сталь» (А) «Сталь» (А) «Зоря» (Л) «Сталь» (А)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Анатолій Іванович Волобуєв (нар. 16 червня 1953, Ворошиловськ, Луганська область, УРСР) — радянський футболіст та український тренер, виступав на позиції нападника. Заслужений тренер України[1]. Заслужений працівник фізичної культури і спорту України[1]. Обирався депутатом Луганської обласної ради[1]. Працював віце-президентом[2] і першим віце-президентом ПФЛ[3].

Кар'єра гравця

Футболом розпочав займатися в 1964 році[4] в Алчевську. Перший тренер — Микола Петрович Гарібов[4]. З 1969 року залучався до тренувань з головною командою міста, а вже в наступному сезоні дебютував у матчах серед команд класу «Б» в «Комунарці». Надалі виступав за клуби: «Шахтар» (Кадіївка), «Горинь» (Рівне), «Колос» (Павлоград), «Мзіурі» (Галі), Грузія[4]. У 1971 році в складі збірної Луганської області, будучи її капітаном, вигравав Кубок України «Надія»[5]. Кар'єру завершив у 30 років після травми меніска[6].

Кар'єра тренера

Після завершення ігрової кар'єри в 1983 році почав працювати інструктором з фізичної культури і спорту в тресті «Комунарськбуд»[5]. Тренував дітей 4-ох вікових груп[6]. У тому ж році на підприємстві була організована доросла футбольна команда «Будівельник»[7]. Через два роки ця команда почала виступати в другій лізі першості області[7]. У 1988 році «будівельників» очолив Волобуєв[6]. У 1989 році «Будівельник» перейшов під юрисдикцію Комунарського металургійного комбінату, і з ініціативи Волобуєва команду, котра об'єдналася з «Комунарцем», назвали «Сталь». У 1990 році ця команда завоювала право грати у другій лізі чемпіонату СРСР[5]. Під керівництвом Волобуєва алчевська «Сталь» пройшла шлях від чемпіонату України серед команд колективів фізкультури і до виступу у вищій лізі чемпіонату України[5]. У сезоні 2012/13 років Волобуєв був визнав найкращим тренером ПФЛ[8].

З 2007 по 2009 рік працював у луганській «Зорі». Був запрошений на посаду віце-президента зі спортивної роботи, але з часом змінив Олександра Косевича на посаді головного тренера[9].

Політична діяльність

У 2010 році по мажоритарному округу № 2 (місто Алчевськ) був обраний до Луганської обласної ради[1]. Працював у постійній комісії обласної ради з питань освіти, науки, культури, молоді та спорту[1].

Освіта

У 1986 році закінчив Луганський педагогічний інститут. Кваліфікація — вчитель фізичної культури[1].

Сім'я

Одружений. Дочка Марина[4].

Нагороди

Нагороджений почесними званнями «Заслужений тренер України»[1] та Заслужений працівник фізичної культури і спорту України[1], Почесною грамотою Верховної Ради України[1], медаллю «За працю й перемогу»[10], найвищою нагородою ПФЛ — «Діамантовою відзнакою»[11].

Примітки

1. Досьє (рос.). на сайті Луганської обласної ради. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 5 вересня 2017.
2. Анатолій Волобуєв став віце-президентом ПФЛ (рос.). fcstal.lg.ua. 13 червня 2012. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 5 вересня 2017.
3. Анатолій Волобуєв — перший віце-президент ПФЛ (рос.). fcstal.lg.ua. 7 липня 2005. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 5 вересня 2017.
4. Анатолій Волобуєв призначений головним тренером! (рос.). lugansk-football.com. 5 листопада 2009. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 5 вересня 2017.
5. Досьє (рос.). на сайті football.lg.ua. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 5 вересня 2017.
6. Анатолій Волобуєв: «Сталь» — моє життя!» (рос.). Костянтин Бадулін, газета «ГОЛ!». 14 червня 2004. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 5 вересня 2017.
7. Історія клуба (рос.). Офіційний сайт ФК «Сталь» (Алчевськ). Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 5 вересня 2017.
8. Визначені лауреати сезону (укр.). Офіційний сайт ПФЛ. 27 червня 2013. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 5 вересня 2017.
9. Анатолій Іванович Волобуєв — головний тренер ФК «Зоря» (рос.). EURO.com.ua. 19 червня 2008. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 5 вересня 2017.
10. Указ Президента України № 1096/2011 «Про відзначення державними нагородами України» (укр.). Офіційний сайт Президента України. 1 грудня 2011. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 5 вересня 2017.
11. Волобуєв нагороджений діамантовою відзнакою (рос.). Артур Валерко, Football.ua. 26 червня 2013. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 5 вересня 2017.<

Посилання

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль [Архівовано 7 серпня 2017 у Wayback Machine.] на сайті footbook.ru
• Профіль на офіційному сайті ФК «Зоря» (Луганськ)
• Профіль тренера [Архівовано 24 листопада 2020 у Wayback Machine.] на сайті eurosport.ru
• Профіль [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] на сайті «Луганський футбол»
• Профіль тренера на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»