Волинський статут

Статут Великого князівства Литовського, 1576 р.

Статут Великого князівства Литовського 1566 року, в українській історіографії також Волинський статут ─ друга редакція зводу законів Великого князівства Литовського, яке складало правову основу держави.[1] Як Віленський привілей 1563 року, так і друга редакція Статуту були досягненням насамперед протестантської шляхти і магнатів, які брали дієву участь у створенні обох документів.

Статут 1566 року на білоруських землях діяв до прийняття нового зводу законів держави — Статуту 1588 року, а на українських землях, приєднаних до Польщі у 1569 році — Волинському, Київському, Брацлавському воєводствах (за винятком деяких артикулів), він продовжував діяти під назвою «Волинський Статут» і після набрання чинності Статутом 1588 року[2].

Історія створення Статуту

У 1544 Брестський сейм звернувся до великого князя з проханням доопрацювати Статут Великого князівства Литовського 1529 року.

У 1551 була створена Статутна комісія, яка складалася з 5 католиків і 5 православних. Очолив 1-у комісію єпископ Жемайтії Ян Доманівський. Спори по окремих статтях затримали його введення в дію.

Завдяки старанням Остафія Воловича Статут був прийнятий і затверджений в 1566 році.

Привілеєм Сигізмунда II Августа від 1 березня 1566 Статут був затверджений. Привілей був надрукований в якості преамбули до Статуту і в ньому зазначалося, що саме цей звід законів є єдиним правомочним документом, «водле которого вжо вси обыватели того панства нашого Великого Княства Литовского и вси земли ку нему належачие будуть радити и судити».

Відомо 58 списків Другого Статуту (п’ять із них писані латиною, а чотири десятки — польською мовами).[3]

З травня 2024 р. рукописний примірник польського перекладу Другого Статуту експонується на постійній виставці у Палаці Речі Посполитої у Варшаві.[4]

Див. також

• Статут Великого князівства Литовського 1588 р.

Примітки

1. ДРУГИЙ (ВОЛИНСЬКИЙ) СТАТУТ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 1566 РОКУ. Архів оригіналу за 13 червня 2008.
2. В. М. Бічун. КАНСТЫТУЦЫЙНАЕ ПРАВА ВЯЛІКАГА КНЯСТВА ЛІТОЎСКАГА (ПА СТАТУТАХ 1529, 1566, 1588 гг.)
3. Гурбик А.О, [1], Статути Великого князівства Литовського.
4. Makowski, Tomasz; Sapała, Patryk, The Palace of the Commonwealth. Three times opened. Treasures from the National Library of Poland at the Palace of the Commonwealth. Warsaw: National Library of Poland, 2024, с. 68, (укр. Палац Співдружності. Відкртий тричі. Скарби Національної бібліотеки Польщі в Палаці Речі Посполитої. Варшава: Національна бібліотека Польщі).

Посилання

• Волинський статут [Архівовано 17 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
• Судово-адміністративна реформа 1564—66 [Архівовано 28 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
• http://litopys.org.ua/statut2/st1566.htm [Архівовано 13 червня 2008 у Wayback Machine.] // Другий (Волинський) Статут Великого князівство Литовського 1566 року
• Довнар Т. И. Статут Великого княжества Литовского 1566 (Второй Статут) // МИНСК: ГИУСТ БГУ, 2010. (pdf)

Джерела

• Грушевський, Михайло (1902). Statut Litewski drugiej redakcyi (1566) [Статут Литовський другого видання (1566)]. Львів: Записки товариства імені Шевченка. с. 15—20. Процитовано 22 лютого 2025 року.