Войнилів (ґміна)
Ґміна Войнилів — сільська гміна в Калуському повіті Станиславівського воєводства Другої Речі Посполитої та у Крайсгауптманшафті Калуш (1941—1943) і Крайсгауптманшафті Станіслав (1943—1944) Дистрикту Галичина Третього Райху. Адміністративним центром гміни було містечко Войнилів. Об'єднану сільську Войнилівську ґміну (рівнозначну волості) було утворено 1 серпня 1934 року у межах адміністративної реформи в ІІ Речі Посполитій із суміжних тогочасних сільських ґмін (самоврядних громад): Бабін, Бабін Зажечни (Бабин-Зарічний), Войнілув (Войнилів), Долпотув (Довпотів), Должка (Довжка), Дубовіца (Дубовиця), Мошковце (Мошківці), Павлікувка (Павликівка), Пшевозєц (Перевозець), Середне (Середня), Сюлко, Сівка Войніловска (Сівка-Войнилівська), Слобудка (Слобідка)[2]. Площа ґміни — 110,87 км². Кількість житлових будинків — 2430. Кількість мешканців — 12077 осіб[1]. Національний склад населення ґміни Войнілув на 1 січня 1939 року[3]:
17 січня 1940 року ґміна була ліквідована, а територія увійшла до новоствореного Войнилівського району[4]. Гміна (волость) була відновлена на час німецької окупації з липня 1941 до липня 1944 року. На 1 березня 1943 року населення ґміни становило 11966 осіб[5]. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia