Водовід

Водовід
Зображення
Країна походження  Єгипет Редагувати інформацію у Вікіданих
Першовідкривач або винахідник Єгипетські араби Редагувати інформацію у Вікіданих і Єгипетські араби Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата відкриття (винаходу) 1840-ві Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце відкриття Крит Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Водовід у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Дериваційний водовід
Зрошувальний водовід
Акведук в Сеговії

Водові́д (англ. water conduit) — гідротехнічна споруда для підведення чи відведення води в заданому напрямку[1].

Переважно водоводами переміщують воду від місця її забору до місць споживання. У цьому випадку водовід бере свій початок з річки, озера, водосховища чи іншої водойми.

Класифікація

Розрізняють[2]:

  • зрошувальні водоводи;
  • водоводи систем водопостачання;
  • енергетичні водоводи — турбінні (англ. pentstock; подають воду на робочі колеса турбіни) і дериваційні (англ. diversion canal; використовуються у дериваційних гідроелектростанціях), якими вода надходить до гідроелектростанцій.

За місцем прокладання водоводи бувають наземні (канали, лотки, акведуки) і підземні (трубопроводи, гідротехнічні тунелі). Рух води водоводами, виконаними з труб, може здійснюватися під напором, що створюється греблями, насосами (нагнітальні водоводи) або самопливом, з використанням різниці відміток місцевості (самопливні або гравітаційні водоводи).

За гідравлічним режимом роботи водоводи бувають: напірні, що працюють повним перетином, та безнапірні, у яких лише частина перетину заповнена водою.

Конструктивні особливості

Водоводи улаштовують у вигляді штучних русел замкнутого поперечного перетину (трубопроводи і тунелі, прокладені в товщі земної кори) або незамкнутого перетину (канали і лотки, розташовувані на поверхні землі у виїмках, насипах або на опорах-естакадах).

Основна характеристика водоводу — максимальна пропускна спроможність, або витрата води визначає при проектуванні розміри його поперечного перетину.

Водоводи споруджують із ґрунту (переважно зрошувальні), каменю, сталі, залізобетону, азбестоцементу, деревини тощо.

Див. також

Примітки

  1. ↑ ДСТУ 2569-94 Водопостачання і каналізація. Терміни та визначення.
  2. ↑ «Водовід» [Архівовано 16 липня 2015 у Wayback Machine.] в УРЕ

Джерела

  • Хлапук М. М., Шинкарук Л. А., Дем'янюк А. В., Дмитрієва О. А. Гідротехнічні споруди: Навчальний посібник. — Рівне: НУВГП, 2013. — 241 с. ISBN 978-966-327-263-4
  • Смирнов Г. Н. Гидрология и гидротехнические сооружения: Учеб. для вузов / Г. Н. Смирнов, Е. В. Курлович, И. А. Витрешко, И. А. Мальгина; Под ред. Г. Н. Смирнова. — М.: Высшая школа, 1988. — 472 с.
  • Кириенко И. И. Гидротехнические сооружения: Учебное пособие / И. И. Кириенко, Ю. А. Химерик. — К.: Вища школа, 1987. — 154 с.