Протягом 1928–1931 навчався у Харківському фінансово-економічному інституті. Працював інспектором з кредитування торгівлі та промисловості у Кадіївському відділенні Держбанку (Донбас).
З 1933 по 1941 - викладачем, доцентом, заступником директора, завідувачем кафедри рідного інституту. Одночасно навчався в аспірантурі, захистив дисертацію й одержав науковий ступінь кандидата економічних наук. За сумісництвом працював консультантом Харківської обласної контори Держбанку та викладав у Військово-господарській академії Червоної армії.
У 1940 році вступив до КП(б)У. У жовтні 1941 року призначений директором Ташкентського фінансово-економічного інституту. Після зайняття Харкова радянськими військами, очолив ХФЕІ.
З червня 1944 по березень 1945 року — заступник народного комісара фінансів УРСР.
У середині березня 1945 року призначений керуючим справами Ради Народних Комісарів Української РСР. У зв'язку з перетворенням 25 березня1946 року Раднаркому УРСР на Раду Міністрів УРСР він знову призначений Керуючим справами вже РМ УРСР.
Займався питаннями перебудови роботи Управління справами та апаратів міністерств і відомств. Як свідчить характеристика, видана Власенку керівництвом уряду, Василь Євтихійович виконував свою роботу фахово, був вимогливим до себе і до підлеглих, спрямовував зусилля на зміцнення виробничої дисципліни та поліпшення роботи урядового апарату.
Через погіршення стану здоров'я вимушений був 18 липня1949 року звільнитися з посади Керуючого справами.