Владислав Семкович
Владислав Александер Ян Семкович (пол. Władysław Aleksander Jan Semkowicz; 8 травня 1878, Львів — 19 лютого 1949, Краків) — польський вчений-історик, що спеціалізувався в області медієвістики. Професор Ягеллонського університету (з 1916), член Польської академії знань (з 1919), генеалог, геральдик і палеограф. БіографіяНародився в сім'ї професора історії Александера Семковича. У 1908 році ініціював створення «Геральдичного товариства» у Львові (пол. Towarzystwo Heraldyczne). У 1908—1915 роках — редактор «Геральдичного щомісячника» (пол. Miesięcznik Heraldyczny), у 1908—1931 роках — редактор «Геральдичного щорічника» (пол. Rocznik Heraldyczny). Під час окупації Кракова німецькими військами був схоплений в числі професури Ягеллонського університету і відправлений до концтабору Заксенхаузен. Після звільнення з табору працював у створеному німецькими властями інституті Institut für Deutsche Ostarbeit. Підозрювався в колабораціонізмі, за іншими даними пішов на співпрацю з німцями за завданням підпільної Армії крайової[3]. Вибрана бібліографіяВладислав Семкович є визнаним фахівцем у галузі допоміжних історичних дисциплін. Автор багатьох праць з історії середньовічної Польщі, палеографії, середньовічній філології, хронології, дипломатики, сфрагістики, геральдики з генеалогією, нумізматики та історичної географії. У 1932 році опублікував у співавторстві з Станіславом Кутшебою «Акти унії Польщі з Литвою 1385—1791». Видав в тому ж році класичну серед істориків «Енциклопедію допоміжних історичних наук» і «Латинську палеографію». Автор багатьох історичних карт і видавець першоджерел. Член комісії щодо створення історичного Атласу Польщі.
Примітки
Джерела та література
Ресурси Інтернету
|