У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Волович .
Владислав Волович (пол. Władysław Wołłowicz ; 1615 — 15 вересня 1668, Вільно ) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського з роду Воловичів . Хорунжий трокський (1636—1653), писар польний литовський (1639—1653), каштелян смоленський з 1653 року, воєвода вітебський з 1656 року, польний гетьман литовський (1667—1668).
Біографія
Син великого писаря литовського, а потім єпископа віленського Петра Воловича (пом. 1630). У дитинстві був відданий батьком до двору Владислава IV . Брав участь в московсько-польській війні 1632—1634 років , в 1634 році потрапив у полон. Московський воєвода Шеїн відпустив Владислава, щоб той передав королю і великому князю мирну пропозицію.
Після повернення з полону довго перебував при королі. У 1647 році був обраний послом на Сейм Речі Посполитої . Під час повстання Хмельницького замінив хворого великого гетьмана Януша Кішку . Шляхетський загін під його проводом був кілька разів розбитий козаками та іншими повстанцями в Мозирському повіті . Владислав із загоном закрився в Слуцьку . згодом здобув кілька перемог над казаками і повсталими селянами під Воложином , Речицею , Бобруйськом і Чериковим .
Під час війни з Московією очолив литовське військо, в 1558 році здобув перемогу близько Глибокого . У наступному році литовська армія під його керівництвом була розбита військами воєводи Івана Хованського . Під час шведського «Потопу» супроводжував короля в його вигнанні в Сілезію .
Посилання
↑ а б Грыцкевіч А. П. Валовічы // Вялікае княства Літоўскае : (энцыклапедыя) / за ред. Г. П. Пашкоў — Мінск : БелЭн , 2007. — Т. 1 : Абаленскі — Кадэнцыя. — С. 383.
↑ а б Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków : 1885. — С. 88, 156.
↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków : 1885. — С. 88.
↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków : 1885. — С. 285.
↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków : 1885. — С. 156.
↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego : spisy. T. 4, Ziemia smolenśka i województwo smolenśkie XIV-XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa : Wydawnictwo DiG , 2003. — С. 89. — 412 с. — ISBN 83-7181-279-5
↑ Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg : 1885. — С. 196. — 377 с.
↑ а б Рыбчонак С. Паходжанне і радавод Валовічаў XV — пачатку XVII ст. // Unus pro omnibus: Валовічы ў гісторыі Вялікага княства Літоўскага XV—XVIII стст. / за ред. А. М. Янушкевіч — Мінск : 2014. — С. 104. — 508 с. — ISBN 978-985-7085-36-1
↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa : 1895. — С. 192.