Вища атестаційна комісія

Скорочення ВАК також має інші значення.

Ви́ща атестаці́йна комі́сія (абр.ВАК, лат. VAK) — центральний державний орган у галузі присудження наукових ступенів і вчених звань.

У СРСР ВАК була заснована в 1932 році, фактично почала роботу в 1934 році. До того часу наукові ступені присуджувалися безпосередньо в інститутах і університетах. Створення єдиного атестаційного органу було викликано загальним дефіцитом досить кваліфікованих і одночасно ідеологічно витриманих науковців, здатних адекватно оцінювати дисертаційні роботи.

ВАК України було утворено Указом Президента України від 25.02.1992 року № 100.

ВАК України взяв за основу радянську модель спеціалізованих вчених рад, систему кодування і назв наукових спеціальностей, за якими захищаються дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук і доктора наук.

9 грудня 2010 Вищу атестаційну комісію України ліквідовано[1], поклавши її функції на Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України (на Атестаційну колегію Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України). У 2013 році Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України реорганізувалося на Міністерство освіти і науки України та Міністерство молоді та спорту України.

Аналогічний орган існує в Болгарії.

Вищі атестаційні комісії за країнами

Вірменія

Азербайджан

Болгарія

Білорусь

Грузія

Казахстан

Киргизстан

Молдова

Російська Федерація

(рос. Высшая аттестационная комиссия Российской Федерации)

Туркменістан

Україна

Узбекистан

Див. також

• Таблиця:Коди спеціальностей за ВАКом

Примітки

1. Указ Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»

Джерела

• Історія створення й удосконалення системи підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації [Архівовано 9 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

• Д. О. Карпенко, Н. М. Хуторян. Атестаційна комісія [Архівовано 15 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.