Високо

Місто Високо босн. Visoko серб. Високо хорв. Visoko Герб Координати 43°59′22″ пн. ш. 18°10′50″ сх. д. Країна  Боснія і Герцеговина  Боснія і Герцеговина  Суб'єкт конфедерації Федерація Боснії і Герцеговини Кантон Зеницько-Добойський кантон Громада Високо Мер Амір Бабич (від SDA)[1] Дата заснування 1463 Місто з з 1463 р. Площа 1 175 км² Висота центру 508 м  Клімат помірний континентальний Офіційна мова боснійська Населення 11 552  (2003) Густота населення 89,8  осіб/км² Національний склад боснійці, серби, хорвати Конфесійний склад мусульмани-суніти, православні християни, католики Міста-побратими Б'єловар  Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+387) 32 Поштовий індекс 71300 GeoNames 3187609 OSM ↑2528288 ·R (Вісоко) Офіційний сайт visoko.gov.ba  (босн.) (англ.) Високо Високо (Боснія і Герцеговина)  Високо у Вікісховищі

Високо — місто, центр однойменної громади в центральній частині Боснії і Герцеговини з населенням 17 000 чоловік. Розташоване на шляху між Зеницею і Сараєвом. Лежить на річці Босна, при впадінні в неї річки Фойничка, у Зеницько-Добойському кантоні Федерації Боснії і Герцеговини.

Історія

Колись область навколо Високо була центром середньовічної боснійської держави.

У період османського панування місто Високо заснував Аяс-бег.

Після приєднання Боснії до Австро-Угорської імперії архітектура міста, як і раніше тяжіла до східних традицій, зумовлених попереднім турецьким пануванням.

У складі Королівства сербів, хорватів і словенців Високо не отримало належного розвитку, а під час Другої світової війни місто майже не постраждало.

По-справжньому місто почало розвиватися за часів другої Югославії. Війна, що прийшла услід за розпадом цієї держави, не зачепила Високо, яке лишалося під контролем Армії Республіки Боснії і Герцеговини до самого завершення конфлікту.

Сьогоднішнє Високо — місто з багатою історією і культурними традиціями, але його економіка зазнала значного збитку внаслідок Боснійської війни.

Населення

Населення громади
Рік перепису	2003	1991	1981	1971
Боснійці	—	10 056 (73,60 %)	7 693 (66,02 %)	7 187 (75,72 %)
Серби	—	1 641 (12,01 %)	1 241 (10,65 %)	1 369 (14,42 %)
Югослави	—	1 115 (8,161 %)	2 072 (17,78 %)	294 (3,098 %)
Хорвати	—	395 (2,891 %)	392 (3,364 %)	442 (4,657 %)
Інші	—	456 (3,337 %)	64 (0,549 %)	87 (0,917 %)
Всього	11 552	13 663	11 653	9 491

Визначні пам'ятки

На околиці міста розташовані височини, так звані «Боснійські піраміди», описані боснійським археологом-аматором Семіром Османагичем як штучні споруди. Науковою спільнотою геологів і археологів різних країн світу заяви про штучне походження «пірамід» неодноразово розкритиковано. Проте височини з середини 2000-х років стали популярним туристичним об'єктом, який здійснив суттєвий вплив на розвиток економіки Високо[2][3].

Галерея

• 
  Міський краєвид
• 
  Одна з «пірамід»
• 
  Залишки старого міста
• 
  Вулиці Високо

Примітки

1. Rezultati lokalnih izbora 2016. za načelnika za općinu Visoko. izbori.ba. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 21. 11. 2016.
2. Magazine, Smithsonian; Woodard, Colin. The Mystery of Bosnia's Ancient Pyramids. Smithsonian Magazine (англ.). Процитовано 27 березня 2023.
3. Bosnian 'Indiana Jones' digs for controversy again with park. Reuters (англ.). 4 серпня 2016. Процитовано 7 вересня 2022.