Викрадення японців Північною Кореєю — низка інцидентів, що відбулися з 1977 по 1983 роки, коли спецслужби КНДР викрали, за різними оцінками, від 13[1], до 80 підданих Японії[2]. Факт викрадення 13 з них був визнаний владою КНДР 17 вересня 2002 року після зустрічі прем'єр-міністра Японії Коїдзумі Дзюнітіро з лідером КНДР Кім Чен Іром[3]. Кім сказав, що викрадення здійснювалося не за наказом влади КНДР, а «деякими людьми, які хотіли показати свій героїзм». До того часу 8 з 13 викрадених померли. За твердженнями північнокорейської влади, це відбулося в результаті хвороб і стихійних лих[4].
Деякі дослідники вважають, що викрадення були здійснені для того, щоб викрадені викладали японську мову і розповідали про японські звичаї та культуру майбутнім північнокорейським розвідникам[5].
Список японців, факт викрадення яких визнаний урядом Японії
Японський уряд визнає факт викрадення 17 осіб.
Ім'я |
Стать |
Дата народження |
Обставини зникнення |
Ситуація на поточний момент
|
Куме Ютака 久米裕 |
чол. |
приблизно 1925 |
Зник у вересні 1977 на півострові Ното в префектурі Ісікава |
КНДР заперечує свою причетність до інциденту
|
Йокота Меґумі 横田めぐみ |
жін. |
15 жовтня 1964 |
Зникла 15 листопада 1977 у місті Ніїґата |
Згідно з офіційною версією КНДР, вчинила самогубство 13 березня 1994 (спочатку КНДР називала 13 березня 1993, але пізніше дата була скоректована)
|
Тімура Ясусі 地村保志 |
чол. |
4 червня 1955 |
Зник 7 липня 1978 зі своєю нареченою Хамамото Фукіе біля узбережжя поруч з містом Обама (Префектура Фукуй) |
Живий і повернувся до Японії
|
Тімура Фукіе[6] 地村富貴惠 |
жін. |
8 червня 1955 |
Зникла 7 липня 1978 зі своїм нареченим Тимурою Ясусі біля узбережжя поруч з містом Обама (Префектура Фукуй) |
Жива й повернулася до Японії
|
Таґуті Яеко 田口八重子 |
жін. |
10 серпня 1955 |
Зникла у Токіо в червні 1978 року |
Згідно з офіційною версією Північної Кореї, померла в КНДР 30 липня 1986
|
Масумото Руміко 増元るみ子 |
жін. |
1 листопада 1954 |
Зникла 12 серпня 1978 разом зі своїм хлопцем Ітікавою Сюїті в місті Фукіаґе (Префектура Каґосіма) |
Згідно з офіційною версією Північної Кореї, померла в КНДР 17 серпня 1981
|
Ітікава Сюїті 市川修一 |
чол. |
20 жовтня 1954 |
Зник 12 серпня 1978 разом зі своєю дівчиною Масумото Руміко в місті Фукіаґе (Префектура Каґосіма) |
Згідно з офіційною версією Північної Кореї, помер у КНДР 4 вересня 1979
|
Соґа Хітомі 曽我ひとみ |
жін. |
17 травня 1959 |
Зникла разом зі своєю матір'ю Соґою Мійосі в серпні 1978 з острова Садо (Префектура Ніїґата) |
Одружилася з Чарльзом Робертом Дженкінсом, що втік з армії США у 1980 і повернулася з ним до Японії в 2004
|
Соґа Мійосі 曽我ミヨシ |
жін. |
приблизно 1932 |
Зникла разом зі своєю дочкою Соґою Хітомі в серпні 1978 з острова Садо (Префектура Ніїґата) |
Доля невідома
|
Хара Тадаакі 原敕晁 |
чол. |
10 серпня 1936 |
Зник у червні 1980 в місті Міядзакі (префектура Міядзакі) |
Згідно з офіційною версією Північної Кореї, помер у КНДР 19 липня 1986
|
Ісіока Тору 石岡亨 |
чол. |
29 червня 1957 |
Зник у травні 1980 в Мадриді в ході подорожі до Європи |
Згідно з офіційною версією Північної Кореї, помер у КНДР 4 листопада 1988
|
Мацукі Каору 松木薫 |
чол. |
23 червня 1953 |
Зник у травні 1980 в Мадриді в ході подорожі до Європи |
Згідно з офіційною версією Північної Кореї, помер у КНДР 23 серпня 1996
|
Арімото Кейко 有本恵子 |
жін. |
12 січня 1960 |
Зникла в червні 1983 з Лондона, де перебувала на стажуванні |
Згідно з офіційною версією Північної Кореї, померла в КНДР 4 листопада 1988
|
Хасуїке Каору 蓮池祐木子 |
чол. |
29 вересня 1957 |
Зник 31 липня 1978 зі своєю дівчиною Окуда Юкіко біля узбережжя поруч з містом Касівадзакі (Префектура Ніїґата) |
Живий і повернувся до Японії
|
Хасуїке Юкіко[7] 蓮池祐木子 |
жін. |
15 квітня 1956 |
Зникла 31 липня 1978 зі своїм хлопцем Хасуїке Каору біля узбережжя поруч з містом Касівадзакі (Префектура Ніїґата) |
Жива й повернулася до Японії[8]
|
Танака Мінору 田中実 |
чол. |
приблизно 1950 |
Зник у червні 1978. Його переконали поїхати за кордон і пізніше вивезли в КНДР[9] |
КНДР заперечує свою причетність до інциденту[10]
|
Примітки