Видрові
Видрові (Lutrinae) — підродина ссавців родини мустелових (Mustelidae), представники якої ведуть водний спосіб життя. Містить 13 сучасних видів у 7 сучасних родах. ОписУ всіх видрових тіло довгасте, короткі лапи з перетинками між пальцями, довгий сильний хвіст і кругла голова з притупленою мордочкою. Найбільші представники підродини досягають величини до одного метра і ваги до 45 кг (гігантська видра, калан). Їхня шерсть або рівномірно сіро-коричнева, або злегка плямиста і трохи світліше у «комірця» і на животі. На 1 мм² шкіри у видрових припадає більше ніж 1000 волосинок, що є найгустішою шерстю у тваринному світі. Структура вовни, яка складається з довшого волосся і м'якого підшерстя, дозволяє утримувати навколо тіла ізоляційний шар повітря навіть при довгому перебуванні у воді. Крім того, перебуваючи у воді видрові можуть закривати свої маленькі вуха і ніздрі. ПоширенняВидрові поширені практичні по всьому світі та відсутні лише в Австралії та на окремих віддалених островах. Живуть головним чином у воді, відмінно вміючи плавати та пірнати, населяючи всі види внутрішніх водойм, а також скелясті береги морів. Як правило, вони ніколи не віддаляються більш ніж на 500 м від води. Іноді вони ховаються в покинутих житлах інших тварин чи під камінням, але завжди мають у своєму розпорядженні і як мінімум одне власне житло, що розташовані на березі. Вхід до нього може перебувати під водою, але саме житло розташоване завжди над рівнем води. У деяких видів воно складається з кількох комірок. Видрові зазвичай ділять обжиті ними території на зони. Територія самця, як правило, більша за територію самки, однак обидві зони можуть перетинатися. Представників тієї ж статі з ареалу виганяють. Спосіб життяВидрові пересуваються за допомогою рухів задніх лап і хвоста. Вони в змозі бути до восьми хвилин під водою. На суші вони пересуваються комбінацією з бігу і ковзання. Попри те, що їх головною сферою проживання є вода, по суші вони можуть долати великі відстані, наприклад, взимку, коли їм необхідно знаходити незамерзлі водойми. При цьому вони можуть розвивати швидкість до 30 км/год. Видрові можуть бути активними і в денний і в нічний час, але все-таки віддають перевагу нічному способу життя. Як і вся родина куницевих, видрові є хижаками. Свою їжу вони, як правило, добувають у воді. Вона складається з риби, жаб, крабів та інших безхребетних. У видрових дуже інтенсивний обмін речовин і вони змушені щодня з'їдати їжу в кількостях до 15 % своєї власної ваги (у каланів залежно від температури води аж до 25 %). У воді, температура якої становить 10 °C, вони повинні ловити близько 100 г риби на годину, щоб вижити. Більшість видів приділяють полюванні від трьох до п'яти годин у добу, а самки що годують — до восьми годин. У видрових є добре розвинуті анальні залози, якими вони маркують межі своєї території та за допомогою яких вони повідомляють родичам про свою силу чи готовності до спаровування. У той час як самці живуть поодинці, самки нерідко утворюють з потомством сімейні групи до наступного періоду плодючості. Парування відбувається в більшості випадків пізно взимку або ранньою весною, а народження від одного до п'яти дитинчат — у квітні або в травні. Дитинчата важать при народженні близько 130 г і стають зрячими лише через місяць. У віці двох місяців мати починає навчати їх плавати. Після закінчення року вони залишають матір і починають самостійне життя. Статева зрілість настає в кінці другого або третього року життя. Систематика
ЗагрозиЗагрози для видрових виходять від руйнування їх життєвого середовища, забруднення води, підвищеної концентрації пестицидів, скорочення популяції риби та полювання. Люди все ще розглядають видрових як конкурентів за прожиток і полюють на них, незважаючи на заборони. Хоча в багатьох країнах існують проєкти по розведенню видрових і виселенню їх в дику природу, перераховані вище проблеми будуть залишатися серйозними загрозами популяціям видрових. Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia