Ця стаття має вигляд переліку, який краще подати прозою. Ви можете допомогти викласти список прозою, де це доречно. Ознайомтеся з довідкою з редагування.
Вида́ння — документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення.
Юридична особа, що здійснює підготовку і випуск видання, вступає у правові, майнові, виробничі відносини з суб'єктами інших сфер економіки і культури, називається видавце́м.
відтворений друкуванням, тисненням або виготовлений електронним записом на будь-якому носієві чи іншим способом;
містить інформацію, призначену для поширення;
відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення і поліграфічного й технічного виконання.
У цьому контексті під документом слід розуміти матеріальний об'єкт, що містить інформацію, яку створила людина з метою поширення в часі та просторі. Видання, що поряд з друкованим текстом містить записи звуків чи зображення на інших матеріальних носіях (платівках, магнітофонних стрічках, фотоплівках, слайдах, аудіо-та відеокасетах), або таке, що мас супровідну допоміжну інформацію (дискети тощо), зветься комбінованим.
Слід розуміти що твір - результат (продукт) творчої діяльності людини, який має закінчений вигляд і втілений у будь-яку матеріальну форму.[2]
Основні види видань
за носієм інформації та матеріалом, на якому її відтворюють:
паперові (носій — папір, відтворення інформації — на папері);
електронні (носій — електронна пам'ять, відтворення інформації — на екрані);
офіційне видання — видання матеріалів інформаційного, нормативного чи директивного характеру, що публікується від імені державних органів, відомств, установ чи громадських організацій;
наукове видання — видання результатів теоретичних і (чи) експериментальних досліджень, а також підготовлених науковцями до публікації пам‘яток культури, історичних документів та літературних текстів;
науково-популярне видання — видання відомостей теоретичних та (чи) експериментальних досліджень в галузі науки, культури і техніки, викладених у формі, зрозумілій читачам-нефахівцям;
науково-виробниче видання — видання відомостей результатів теоретичних та (чи) експериментальних досліджень, а також конкретних рекомендацій, щодо їх впровадження у практику;
виробничо-практичне видання — видання відомостей з технології, техніки й організації виробництва, а також інших галузей суспільної практики, призначене фахівцям певного профілю та відповідної кваліфікації;
нормативне виробничо-практичне видання — видання норм, правил і вимог з конкретних сфер виробничо-практичної діяльності;
виробничо-практичне видання для аматорів — видання відомостей з технології, техніки та організації виробництва, окремих його галузей, а також інших сфер суспільної практики, викладених у формі, зрозумілій читачам-нефахівцям;
навчальне видання — видання систематизованих відомостей наукового або прикладного характеру, викладених у зручній для вивчення і викладання формі;
громадсько-політичне видання — видання твору громадсько-політичної тематики;
довідкове видання — видання коротких відомостей наукового чи прикладного характеру, розміщених у порядку, зручному для їх швидкого пошуку, не призначене для суцільного читання;
видання для організації дозвілля — видання популярно викладених загальнодоступних відомостей щодо організації побуту, дозвілля, різноманітних форм самодіяльної творчості, різних видів захоплень;
рекламне видання — видання відомостей щодо виробів, послуг, заходів, культурно-історичних об‘єктів, творчих колективів тощо, у формі, яка привертає увагу, сприяє реалізації товарів і послуг, запрошує до ознайомлення чи відвідування;
літературно-художнє видання — видання твору художньої літератури
за повторюваністю:
одноразові: книжкові видання, аркушеві видання;
багаторазові (серійні): періодичні й неперіодичні;
за періодичністю:
неперіодичне видання;
серіальне видання;
періодичне видання;
продовжуване видання;
за конструкційними особливостями матеріальної будови (паперові видання):
аркушеві (несфальцьовані аркуші);
газетні (сфальцьовані аркуші);
книжко-журнальні (зшиті чи склеєні зошити);
за обсягом (паперові видання):
листівки (аркушеві видання обсягом від 1 до 4 с.);
брошури (книжкові видання обсягом від 4 до 48 с.);
книги (книжкові видання обсягом понад 48 с.);
за місцем розташування інформації (електронні, зокрема цифрові, видання):
на компакт-дисках (знакові, графічні, аудіальні, аудіовізуальні, комбіновані);
на сайтах інтернету (інтернет-видання: книжкові видання, періодичні видання).
Періодичність
Періодичність означає регулярність випуску видань, що визначаються кількістю його чисел чи випусків за певний проміжок часу.
Неперіодичне видання — виходить одноразово і продовження якого не передбачене. Перш за все це листівки, брошури та книги. Також до неперіодичних видань належать і книжкові видання у двох чи багатьох томах, або в двох чи кількох частинах.
Серіальне видання — виходить протягом часу, тривалість якого заздалегідь не визначена, як правило, нумерованими чи датованими випусками (томами) з постійною спільною назвою.
Періодичне видання — виходить через певні проміжки часу, має заздалегідь визначену постійну щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипово оформлених випусків, які не повторюються за змістом.
Продовжуване видання — виходить через заздалегідь невизначені проміжки часу, в міру накопичення матеріалу, нумерованими та (чи) датованими випусками, неповторюваними за змістом, однотипово оформленими, із спільною назвою..
Періодичні і продовжувані видання мають власний типологічний ряд. Його головними складовими є газета; журнал; бюлетень; календар.
Газета — це періодичне видання, що має постійну назву, виходить через короткі проміжки часу, містить, відповідно до своєї програми, оперативну інформацію, різножанрові текстові та зображальні матеріали.
Журнал або часопис — це періодичне зброшуроване видання, що має постійну назву, виходить через триваліші проміжки часу, містить, відповідно до своєї програми, різноманітні матеріали як інформаційного, так і аналітичного характеру, зазвичай у обкладинці.
Бюлетень — видання оперативного характеру з постійними рубриками (періодичне або продовжуване), що містить різноманітні матеріали організації-засновника. Слово «бюлетень» походить від французького фр.bulletin, що первинно означало записку, аркуш.
Розрізняють такі види бюлетенів:
нормативний (матеріали нормативного, директивного чи інструктивного характеру, що видаються здебільшого державним органом);
довідковий або інформаційний (інформаційні або довідкові матеріали, розміщені за алфавітним чи проблемно-тематичним принципами);
рекламний (реклама послуг, товарів, заходів для населення);
бюлетень-хроніка (регулярні повідомлення про діяльність організації-засновника);
бюлетень-таблиця (різноманітні фактичні дані, викладені у вигляді таблиць);
статистичний (статистичні дані з тієї чи іншої сфери життя та діяльності суспільства).
Календар — періодичне довідкове видання, в якому в чіткій послідовності зазначаються дні, тижні, місяці конкретного року, а також вміщується різноманітна інформація.
Виділяють такі види календарів:
відривний (перекидний) календар — настінний (настільний) календар-щорічник, на окремих аркушах якого зазначається число, назва місяця, дня тижня тощо; такі аркуші відривають або перекидають;
табель-календар — аркушеве видання, на якому в формі таблиці наведено перелік днів року, розташованих за місяцями;
календар книжкового типу — календар-щорічник, який випускається у вигляді книжкового видання, з матеріалами, підібраними до певної тематики і призначений певним категоріям читачів;
календар знаменних дат — календар-щорічник (щоквартальник, щомісячник, щотижневик) з вибірковим переліком днів року, пов‘язаних з певними пам‘ятними подіями та відомостями щодо цих подій.
