Веґнер Карл Теодорович

Карл Теодорович Веґнер
Народився12 грудня 1864(1864-12-12)
Кам'янець-Подільський
Помер1940(1940)
Берн, Швейцарія
Місце проживанняХарків, Москва
Діяльністьлікар, травматолог
Alma materДерптський університет
Галузьмедицина
ЗакладДержавна установа "Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Національної академії медичних наук України"
Посададиректор
Науковий ступіньдоктор медицини
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вегнер.

Карл Теодо́рович (Фе́дорович) Ве́ґнер (* 12 грудня 1864, Кам'янець-Подільський — † грудень 1940, Берн, Швейцарія) — ортопед-травматолог. Доктор медицини (1914).

Творець радянської школи ортопедів-травматологів.

Біографічні дані

Народився у м. Кам’янець-Подільський (нині Хмельницької області). 1894 року закінчив медичний факультет Дерптського університету (нині Тарту, Естонія). Працював у лікарнях Донбасу, зокрема в місті Юзівка (нині — Донецьк).

1907 року відряджено до Німеччини для вивчення особливостей організації медичної допомоги робітникам при нещасних випадках і здійснення експертизи працездатності. На основі набутого досвіду розробив план створення медико-механічного інституту в Харкові[1] (нині Інститут патології хребта та суглобів Академії медичних наук України). Очолював цей інститут до 1926 року. Одночасно у 1921–1926 роках — завідувач кафедри ортопедичної хірургії Харківського медичного інституту.

1926 року переїхав до Москви, де до 1929 року працював завідувачем ортопедичного відділення Московського інституту фізіатрії та ортопедії.

Від 1929 року жив і працював у Швейцарії. Помер у м. Берн.

Наукові дослідження

Досліджував проблеми кістково-суглобового туберкульозу та обґрунтував функціональний метод лікування переломів кісток (за допомогою постійного витягування).1 Уперше в Росії застосував скелетне витягнення та металоостеосинтез для лікування переломів.


Ідеї функціонального лікування травм вчений переніс і до арсеналу комплексної терапії хворих на кістково-суглобовий туберкульоз. Цій проблемі присвячено три його наукові роботи. Вегнера по праву слід вважати одним із піонерів функціонального напрямку в остеофтизіології.

Доктор медицини (у 1914 році захистив дисертацію «Закрытые переломы диафиза бедра»), професор (1916).

На початку Першої світової війни (13 вересня 1914 р.) у Харкові було відкрито лазарет на 225 ліжок для лікування поранених. Завідувачем та керівником медичної частини лазарета став К.Т. Веґнер. Медико-механічний інститут разом з лазаретом був потужним лікувальним закладом. Інститут мав у своїй структурі палати для хворих, рентгенкабінет, гімнастичний зал, операційну, перев’язувальну, спеціальні кабінети для масажу, виготовлення гіпсових моделей, власну бактеріологічну лабораторію. По досвід сюди приїжджали медики з Катеринослава, Києва, Смоленська, Саратова. В інституті молоді спеціалісти згодом ставали видними медиками. Учні К. Ф. Вегнера створили дві провідні школи вітчизняних травматологів-ортопедів: М. І. Ситенко - харківську, а В. Д. Чаклін - свердловську »[3].

Автор понад 60 праць і статей з травматології.

Видав посібник для вищих медичних навчальних закладів «Переломи та їх лікування» (1926).

Основні публікації Веґнера

  • К вопрому о происхождении ложного сустава. — Харьков, 1909.
  • Закрытые переломы диафиза бедра. — Харьков, 1914.
  • Принципы функционального лечения при повреждениях и заболеваниях конечностей // Русский врач. — 1916. — № 16.
  • Методика функционального лечения повреждений конечности. — Москва, 1917.
  • Переломы и их лечение. — Москва; Ленинград, 1926.

Пам'ять

У жовтні 2017 року, в Харкові, у приміщенні Інституту патології хребта та суглобів ім. М. І. Ситенка, відкрито меморіальну дошку на честь К.Т. Веґнера зтаким написом: «Тут працював з 1907 по 1926 рік організатор та перший директор інституту, фундатор вітчизняної ортопедичної травматології, професор Карл Федорович Веґнер».

Література

  • Голубєва І. В. Веґнер Карл Федорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X. — С. 191.
  • Сильвай К. К., Галица Т. П. Карл Фёдорович Вегнер (1864–1940) // Ортопедия, травматология и протезирование. — 1970. — № 12. — С. 71—76.
  • Бржеський В. Поповнив рід Ескулапа: Наші славетні // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1981. — 22 серпня. — С. 4. — (Народився 1862).
  • Мазурик Є. Професор Вегнер: Наші славетні // Прапор Жовтня. — 1990. — 1 вересня. — С. 3.
  • Професор К. Вегнер — уродженець Кам'янця-Подільського // Мазурик Є. В. Нариси про минуле і сьогодення медицини Кам'янця-Подільського та Хмельниччини. — Кам'янець-Подільський, 1999. — С. 140—141.
  • Будзей Олег. Мандрівний син золотоволоски: Наші славетні // Подолянин. — 2009. — 11 грудня. — С. 7.
  • Синчук В. И. Уроженец Каменец-Подольского — профессор медицины Карл Федорович Вегнер // Поділля в житті, діяльності і творчості Юхима Сіцінського та Володимира Січинського: Збірник матеріалів Міжнародної науково-краєзнавчої конференції. — Кам'янець-Подільський, 2010. — С. 250—253.

Джерела

  1. ↑ Корж М.О., Диннік О.А. (2019). Витоки інституту імені професора М.І. Ситенка (українська). Харків: РА "ІРІС". с. 104. ISBN 978-617-7753-00-0.