У XVI—XIX століттях Весь-Йогонська — важливий торговий центр. За свідченням зарубіжних джерел того часу, тут вели торгівлю купці з Німеччини, Італії, Греції, Персії. Тут продавалися й купувалися сіль, віск, хміль, мед, риба, сукно та хутро. З 1776 — заштатне місто в Тверському намісництві, а з 1796 — в Тверській губернії (як заштатне, а з 1803 року — повітове місто). У 1780 місто отримало герб: зображення чорного рака на золотому полі[2].
Значення Весьєгонська різко впало з припиненням регулярного судноплавства по Тихвінській водній системі в другій половині XIX століття. У 1890 році в місті налічувалося всього 2813 особи[2].
На початку 1920-х років робилися спроби пожвавлення Тихвінської водної системи, в 1926 до Весьєгонська була підведена залізнична гілка, яку передбачалося продовжити до лінії Череповець — Бабаєво, проте незабаром роботи були припинені. На початку 1940-х років місто майже повністю було затоплено у зв'язку із заповненням Рибінського водосховища та відбудоване на новому місці.
Промисловість
ВАТ «Весьєгонський ліспромгосп» — заготівля ділової деревини, випуск пиломатеріалів. (закритий)
ВАТ «Весьєгонський винзавод» — виробництво вина на основі імпортних винматеріалів та місцевої журавлини.
Державне підприємство «Лісгосп».
ТОВ «Лагуна» — заготівля ділової деревини та випуск пиломатеріалів.
Пам'ятки
До теперішнього часу в Весьєгонську збереглися церкви: Казанська (1811 р.), Троїцька (1868 р.), Іоанна Предтечі (дерев'яна, 1903 р.). Є краєзнавчий музей, музей «Рака», музей ремесел. У 2007 встановлений поклонний хрест пам'яті затоплених святинь.
Транспорт
Весьєгонськ — портове місто на Рибінському водосховищі.
Міста під водою. Подорож по затоплених берегів Верхньої Волги/Автор-упорядник В. І. Єрохін. — Твер: Гранд-Холдинг, 2010. — 112 з. — ISBN 978-5-9971-9016-3.