Верхньоколимське нагір'я

	Верхньоколимське нагір'я
	61°37′51″ пн. ш. 150°17′40″ сх. д. / 61.630833333333° пн. ш. 150.29444444444° сх. д.
Країна	Росія
Тип	височина
	Верхньоколимське нагір'я Верхньоколимське нагір'я (Росія)
	Верхньоколимське нагір'я у Вікісховищі

Верхньоколимське нагір’я (рос. Верхнеколымское нагорье) — високогірна місцевість у Магаданській області, Росія. Найбільше місто — Сусуман . ^[2]^[3]

На Верхньоколимському нагір’ї є великі родовища золота, олова та рідкісних металів. Ця місцевість відносно менш безлюдна, ніж інші гірські зони Північно-Східного Сибіру, такі як Юкагирське плоскогір'я або плоскогір'я Нера^[en]. Проте частина гірничих робіт після розпаду СРСР була визнана нерентабельною, а окремі населені пункти Сусуманського району втратили населення. Лише залишки населення залишилися у Широкому, Холодному та Більшовику. Інші міста, такі як Белічан^[en] і Кадикчан, стали містами-привидами. ^[4]^[5] Колимське шосе R504 перетинає південну частину високогір'я. ^[3]

Географія

Верхньоколимське нагір'я розташоване у верхній течії Колими. На заході нагір'я обмежено хребтами Тас-Кистабит, на сході — Сунтар-Хаята, Сеймчан^[en] — Бююндською^[en] западиною на півночі і басейном річки Ола^[en] на півдні, між якими тягнеться хребет Майманджин^[en]. На північному заході лежить плоскогір'я Нера^[en], а на півночі високогір'я зливається з найпівденнішими пасмами хребта Черського. На півдні, серед інших невеликих хребтів, височіють гори Сеймкан і масив Іганджа. ^[2]

Хребти, як правило, гладкі, хоча деякі хребти мають альпійські характеристики. Висота хребтів становить від 1300 м до 2000 м ^[5] Найвища точка — гора Сніжна заввишки 2293 м. Ще одна важлива вершина — Пік Абориген заввишки 2286 м, обидва на хребті Ангачак^[en]. ^[6]^[3]

Основні річки високогір’я є складовими верхнього басейну річки Колими: Аян-Юрях, Кулу^[en], Буюнда^[en], Бахапча^[en], Малтан^[en], Бьорьольох^[en], Тенька^[en] тощо. Є джерела мінеральної води . ^[6]

Флора

Долини річок та їх пологі схили поросли розрідженими лісами з модрини та кедрового сланця. На більших висотах є гірська тундра на висотах 1200 м —1800 м. ^[5]