Верещагін Леонід Федорович
Леоні́д Фе́дорович Вереща́гін (нар. 29 квітня 1909, Херсон — 20 лютого 1977, Москва) — радянський фізик і хімік, академік АН СРСР. БіографіяВ 1926—1928 роках навчався в Одеському інституті народної освіти. У 1934—1939 працював у Фізико-технічному інституті Академії Наук УРСР в Харкові. У 1939 —1954 роках завідував лабораторією Інституту органічної хімії АН СРСР у Москві. З 1958 року був директором Інституту високих тисків Академії Наук Союзу РСР. Досліджував фізичні властивості твердих тіл при високому тиску (їх фізико-механічні властивості, структуру, електропровідність і ін.). Розробив методи вимірювань фізичних величин (деформацій, швидкості звуку і ін.) при високому тиску. У 1960 під керівництвом Л. Верещагіна вперше в СРСР було синтезовано алмаз і його надтвердий аналог — кубічний нітрид бору. Серед його учнів: С. С. Кабалкіна, В. В. Ліхтер, Е. С. Іцкевич, С. В. Попова, Н. А. Бенделіані, Я. А. Калашніков, Р. Г. Архіпов, Е. М. Яковлєв, К. П. Бурдіна, Б. Р. Чурагулов, І. Н. Поландов. З 1953 року був професором Московського державного університету імені М. Ломоносова. В 1960 році обраний членом-кореспондентом, а у 1966 році — дійсним членом Академії Наук СРСР. Помер у 1977 році у Москві. Похований на Новодівочому кладовищі. ПраціОсновні праці з проблем надвисокого тиску (опублікував понад 150 робіт) та більш 200 авторських свідоцтв та патентів.
Нагороди
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia