|
Венді Ренар
Венделейн Терез Ренар (фр. Wéndèleine Thérèse "Wendie" Renard; нар. 20 липня 1990, Шельшер, Мартиніка) — французька футболістка, центральна захисниця «Ліону» та національної збірної Франції. Венді Ренар — одна з найтитулованіших гравцчинь сучасного жіночого клубного футболу. Вона виграла рекордні 14 титулів чемпіона Франції та вісім кубків Європи. У 2019 році Нью-Йорк таймс описала її як «інституцію» в Ліоні, найуспішнішому клубі європейського жіночого футболу[2]. Ранні рокиНародилася на Мартиніці, французькому володінні на Малих Антильських островів. Молодша дитина в родині серед чотирьох сестер. Футболом захопилася у 7-річному віці у змішаній команді «Ессо-Прешотен» з рідного міста Ле-Прешер[3]. Коли Венді виповнилося вісім років, її батько помер від раку легенів[4]. У 15-річному віці Ренар вилетіла до Франції на перегляд в Академію Клерфонтен, але не була прийнята до національної програми навчання[5]. У 2005 році перебралася до Франції, виступала до 2006 року в «Рапіді» (Лорьян), де її помітили селекціонери «Ліона». Згодом поїхала на поїзд до Ліона і, після успішнішого перегляду, отримала місце в «Олімпіці Ліон». У 16-річному віці покинула Мартиніку, щоб назавжди оселитися в Ліоні[4]. Клубна кар'єра.jpg) Приєдналася до «Ліона» у 2006 році, а починаючи з сезону 2007/08 років постійно входила у стартовій 11-ці. 2 грудня 2012 року в переможному (13:1) домашньому матчі 10-го туру сезону 2012/13 проти «Аррасу» зіграла свій 100-й поєдинок за «Ліон» у французькому Дивізіоні 1. 30 вересня 2018 року в переможному (2:0) виїзному поєдинку 5-го туру чемпіонату 2018/19 проти «Родеза» провела свій 200-й матч у вище вказаному турнірі. Після завершення футбольної кар'єри своєї одноклубниці Соні Бомпастор, починаючи з сезону 2013/14 років стала капітаном команди. 13 квітня 2019 року в переможному (5:0) поєдинку 20-го туру чемпіонату 2018/19 проти «Парі Сен-Жермена» відзначилася своїм 100-м голом у футболці «Ліона» (реалізувала пенальті, що на 45-й хвилині встановив рахунок 3:0 на користь ліонського клубу[6][7]). Завдяки цій перемозі «Олімпік» оформив своє 17-те чемпіонство (для Венді воно стало 13-м). З 2006 по 2020 рік виграв чотирнадцять поспіль титулів національного чемпіонату, а також численні трофеї Челлендж де Франс. У 2010 році брав участь у фінальному матчі жіночої Ліги чемпіонів УЄФА, а в сезоні 2010/11 років допомогла «Ліону» виграти змагання. Выдзначилася першим голом у фіналі, в якому француженки перемогли (2:0) поэдинку проти «Турбіне» (Потсдам). 26 серпня 2020 року выдзначивлася переможним голом (1:0) у матчі півфіналу жіночої Ліги чемпіонів УЄФА 2019/20 проти «Парі Сен-Жермен»[8], щоб зрештою допомогти виграти турнір в сьомий раз у своїй кар'єрі. Кар'єра в збірній Почала викликатися Федерацією футболу Франції з 2007 року, спочатку для того, щоб виступати за команду WU-19. Її викликав тренер Стефаном Пілар для двох товариських матчів 30 жовтня та 2 листопада проти однолітків з Англії. Згодом Стефан Пілард включив її до команди, яка брала участь у турнірі Ла-Манга 2008 року та в чемпіонаті Європи 2008 року, який проводився у Франції. Ренар виходить на поле в усіх трьох матчах, які її національна команда проводить в групі А. Француженки здобувають перемогу, нічию та поразку й набирають рівну кількість очок з Норвегією (4), але поступитися їм виходом до наступного раунду через гіршу різницю забитих та пропущених м'ячів. Навіть з приходом тренерський місток збірної WU-19 Жана-Мішеля Дегранжа, продовжує викликатися як на турнірі Ла-Манга 2009, так і на елітний етап кваліфікації чемпіонату Європи в Білорусі 2009 року, допомогає партнеркам по команді вийти до фінального етапу вище вказаного турніру. На останньому з вище вказаних турнірів Дегранж використовує її в трьох матчах групи А. У цих трьох матчах француженки здобувають 2 перемогами та нічию, виходять на перше місце, обійшовши Швейцарію з аналогічною різницею забитих м'ячів, яка зазнала поразки від Франції та Німеччини, але з гіршою різницею м'ячів. Проте у півфіналі збірна Франції WU-19 зазнала поразки від Швеції WU-19 (2:5). По завершенні чемпіонату Європи 2009 року Венді припиняє власін виступи в команді WU-19, в якій зігалом зіграла 18 матчів, при цьому 14 з них — у стартовому складі. Тим часом Стефан Пілард, якому довірили очолити команду WU-20 років, який викликав Венді на товариського матчу зі Швейцарією (WU-19) 29 жовтня 2008 року, такаож зіграла з однолітками з Чилі, після чого приєднається до збірної, яка брала участь у чемпіонаті світу в Чилі 2008 року. Ренар виходить на поле в двох із трьох матчів групи B, де французька збірна проходить груповий етап разом із США. У чвертьфіналі Франція перемагає одноліток з Нігерії (3:2), а в півфіналі вони програли (1:2) Північній Кореї. Востаннє одягає футболку команди WU-20 5 травня 2010 року, Дегранж викликав захисницю на товариський матч проти одноліток зі Швейцарії, який завершився поразкою француженок з рахунком 1:2. Загалом за молодіжну жіночу збірну Франнції (WU-20) зіграла 7 поєдинків.  У 2011 році головний тренер жіночої національної збірної Франції Брюно Біні викликав Венді для участі в Кубку Кіпру. Дебютувала за національну команду на вище вказану команду 2 березня, в переможному (2:0) поєдинку проти Швейцарії. Також зіграла на кубку Кібру 2011 року ще в 3-х матчах, допомогла француженкам перемогти у матчі за 3-тє місце Шотландію (3:0). 20 листопада того ж року відзначилася своїм першим голом у футболці «блакитних», встановивши результат 5:0 у товариському матчі проти Мексики, в Фор-де-Франс на рідній Мартиніці. З тих пір Біні її регулярно викликав до національної команди, яка брала участь у чемпіонаті світу 2011 року в Німеччині, де француженки займають четверте місце, після поразки (1:2) від Швеції. Виступала на Кубку Кіпру 2012 року, де допомогла Франції виграти, на Олімпійських іграх у Лондоні 2012 року, де вони втратили бронзову медаль після поразки від Канади (0:1), а на чемпіонаті Європи 2013 року в Швеції вибула у чвертьфіналі від Данії в серії післяматчевих пенальті після завершення основного часу (1:1). З вересня 2013 року була капітаном команди[9]. Її позбавили капітанької пов'язки після завершення Євро-2017, і зрештою Ренар змінила Амандін Анрі[10]. Після зміни на тренерському містку збірної Біні на Філіппа Бержеро влітку 2013 року, Ренар зіграла кваліфікаційні матчі чемпіонату світу 2015 року в Канаді, Кубку Кіпру 2014 року (де разом з командою завоювала другий титул) та Олімпіади в Ріо-2016, де національна команда в чвертьфіналі поступилася Канаді. З приходом на тренерський місток національної збірної Олів'є Ешуафні Венді грала на ШиБілівс Кап 2017 року, де Франція вперше виграла турнір, а також у трьох матчах групового етапу чемпіонату Європи 2017 року Нідерландів, де збірна Франції вибуває у чвертьфіналі від Англії. Корін Дьякр, яка зайняла посаду головного тренера національної збірної з кінця серпня 2017 року, продовжує викликати Ренар на товариські матчі в рамках підготовки до чемпіонату світу 2019 року у Франції, де вона провела 100-й матч у футболці «блакитних» 6 квітня 2018 року у переможному (8:0) товариському матчі проти Нігерії. Дьякр також вирішує включити її до списку з 23 гравців, які будуть запрошені на домашній чемпіонат світу, оголошений Французькою федерацією 2 травня 2019 року[11]. На турніру Ренар виходить на поле в усіх п'яти зіграних матчах, відіграла вирішальну роль у своїй національної збірній й, не лише ефективно працювала в обороні, але й завдяки своєму високому зросту (187 см) також ефективно грала в штрафному майданчику команд-суперниць. Відзначилася двома м'ячами в першому матчі турніру, де Франція перемагає суперників з Південної Кореї (4:0), а в наступному стала автором голу, яка спочатку встановила рахунок у матчі спочатку 1:1, а потім й перемогу (2:1) над Норвегією (хоча й відзначилася автоголом)[2], фінішувавши на груповому етапі з пенальті, який встановив результат з Нігерією на 79-й хвилині. Француженки завершили груповий етап у групі А на першому місці. У 1/8 фіналу Франція зустрілася з Бразилією, обігравши її з рахунком 2:1 лише в додатковий час, а в чвертьфіналі зустрічаються з чинним чемпіоном світу Сполучених Штатів, де Ренар забиває м'яч головою на 81-й хвилині та відновила надію для «блакитних». На домашньому чемпіонаті світу Венді загалом відзначилася 4-ма голами, завдяки чому стала найкращою бомбардиркою своєї команди[12]. Однак американки здобули перемогу (2:1) й вибили Францію в 1/4 фіналу, таким чином повторивши результат чемпіонату світу 2015 року в Канаді. Стиль гриРенар фізично сильна, володіє хорошим темпом і технікою, здатна забивати потужні удари головою. Статистика виступівКлубна
У збірній
Голи за збірну
Досягнення
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
