|
Великі магістри Тевтонського орденуКлейноди    Вели́кий магі́стр (лат. Magister generalis, «генеральний магістр») або Хохмáйстер (нім. Hochmeister, «верховний магістр») — титул і посада голови католицького лицарсько-чернечого Тевтонського Ордену (Ордену братів Німецького дому Святої Марії в Єрусалимі). Керівник внутрішньої та зовнішньої політики Ордену, Займається кадровими та іншими питаннями ордену. Обирається більшістю голосів з членів орденського капітулу. Відповідає великому магістру інших лицарських орденів або генералу (генералу-настоятелю) нелицарських орденів Католицької Церкви. Має статус абата. Підпорядковується безпосередньо Папі Римському. У німецькій мові, як правило, титул «верховний магістр» (Hochmeister) позначає лише голову Тевтонського ордену, в той час як титул «великий магістр» (Großmeister) використовується для окреслення голів інших лицарських орденів. В українській мові, зазвичай, в обох випадках використовують титул «великий магістр». Чинний великий магістр Ордену з 2018 року — Франк Баярд. Титул
з 1219 окремо існував титул Magister Germaniae / Deutschmeister (Німецький магістр) — титул голови орденських земель у Священній Римській імперії (з 1381 року — також земель в Італії). Від 1494 року носій цього титулу отримав статус імперського князя. 1525 року за часів великого магістра Вальтера фон Кронберга цей титул об'єдали із титулом голови ордену, що став носити титул «верховний і німецький магістр» (Hoch- und Deutschmeister)).
ГербГерб Великого магістра — срібний щит із чорним хрестом; поверх хреста накладений золотий хрест (хрест-потент або хрест із ліліями). Посередині щита розташовано малий золотий щит із орлом Священної Римської імперії. Герб використовувався з середини XIII ст. Хрест із ліліями набув поширення з XV ст. За ранньомодерною легендою, 20 серпня 1250 року французький король Людовік IX надав цей герб магістру Тевтонського ордену як варіант єрусалимського хреста із французькими лілеями[1].
ОбранняПісля смерті великого магістра його заступник — Великий Комтур Ордену — скликав капітулу, що складався з 12 членів: 7 лицарів, 4 сержантів (братів без лицарського звання) і одного священика. Рішення приймалося більшістю голосів. Вибори проходили протягом трьох місяців після смерті (або відставки) Великого Магістра. Керівники госпітального братства (1190—1198)Створенню лицарського ордену передувало госпітальне братство, створене для підтримки німецьких пілігримів в палестинських землях. Вважається, що засновники госпіталю надавали допомогу пораненим християнам в Акрі близько 1190 року. Відомості про цей етап історії Ордену не носять цілісного характеру.
СписокМісцеперебування столиці Ордена неодноразово змінювалося. Список Великих Магістрів побудований за хронологічним та географічним критеріями. Заснований в 1198 році на базі німецького госпіталю Орден знаходився під великим впливом «старших» лицарських орденів: госпітальєрів і тамплієрів. Головна відмінність Ордену від згаданих братств полягала в національному принципі. Якщо у старших орденів не було певної національної приналежності (хоча головну роль у них грали франкомовні лицарі), Тевтонський орден спочатку позиціонував себе як орден німецький (лат. Ordo Teutonicus, «Німецький Орден»). Перші Великі Магістри відомі мало, але ними була проведена робота зі створення самостійного Ордену. Був прийнятий статут Ордену і сформована структура управління. Резиденція магістрів Акра була останнім містом в руках хрестоносців в Святій землі. Вона розташовувалася біля моря на перетині торгових шляхів. У 1230 році 4-й Великий Магістр Герман фон Зальца переніс резиденцію в замок Монфор.
Марієнбург (1309—1457)
Мергентгайм (1525—1809)Орден продовжив своє існування поза межами Пруссії після 1525 року, втративши колишню силу і вплив. Резиденцією верховної влади ордену стало місто Мергентгайм. Великий магістр став іменуватися великий і німецький магістр (формулювання проіснувало до 1929), але коротка назва Великий магістр і далі була у вжитку. Через ослаблення ордену, у пошуках додаткових ресурсів для існування, відбувається зближення ордену з імператорами Священної Римської імперії. Після того, як у 1590 імператор Рудольф II фактично призначає на посаду великого магістра свого брата Максиміліана III Австрійського, орден повністю потрапляє під вплив династії Габсбургів. Після цього аж до 1923 Габсбурги керували діяльністю ордену або безпосередньо призначаючи керувати орденом членів своєї сім'ї, або призначаючи своїх наближених. Багато хто з великих магістрів одночасно з цим займали інші посади в Імперії, в основному єпископів. Орден взяв активну участь в Тридцятилітній війні (1618-1648).
Відень (1809—1923)
Відень (з 1923)В 1923 році орден втратив статус лицарського і став клерикальним. Проводить благодійну, економічну та наукову діяльністю.
Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
|
