Вейде Адам Адамович
Вейде Адам Адамович (1667, Москва, Московське царство — 7 липня 1720, Москва, Московське царство) — російський воєначальник німецького походження, генерал від інфантерії (1700), соратник Петра I. БіографіяНародився у Німецькій слободі у німецького офіцера, який перебував на московській військовій службі. У кінці 80-х років XVII століття вступив до «потішних військ», тоді ж познайомився з Петром I і став одним з найактивніших його соратників. У званні майора Преображенського полку[1] взяв участь в Азовських походах. У 1697—1698 роках перебував з дипломатичними дорученнями у Пруссії, Нідерландах та Англії. У 1698 році написав «Військовий статут» — перший військовий статут в Московській державі. Із березня 1699 року — бригадир, командир Лефортовського полку. З початком Північної війни — генерал від інфантерії, командир дивізії. На чолі своєї дивізії брав участь у битві під Нарвою. Успішно командував дивізією, але опинившись в повному оточенні і у зв'язку з пораненням був змушений здатися шведам у полон. До 1710 року перебував у шведському полоні, утримувався у Стокгольмі. У 1710 році був обміняний на шведського генерала Стромберга. Після повернення з полону командував дивізією у Прутському поході 1711 року. Потім воював зі шведами у Фінляндії. Помер у Москві. Похований у Санкт-Петербурзі. Нагороди
Твори
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia