Вдовіна Наталія Геннадіївна

Вдовіна Наталія Геннадіївна
Ім'я при народженніНаталія Геннадіївна Вдовіна
Дата народження12 січня 1969(1969-01-12)[1] (55 років)
Місце народженням. Білогірськ, Кримська область, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР → Росія Росія
Alma materВище театральне училище імені М. С. Щепкіна
Професіяакторка
Кар'єра1990 — дотепер
Нагороди
Заслужений артист Росії
IMDbID 0891502
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вдовіна.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чернова.

Наталія Геннадіївна Вдовіна (Чернова) (нар.. 12 січня 1969, Білогірськ, Кримська область, Українська РСР, СРСР) — російська актриса театру, кіно і дубляжу. Народна артистка Російської Федерації (2021)[2]. Лауреатка премії Мерії Москви в галузі літератури і мистецтва (1999)[3][4], лауреатка вищої театральної премії міста Москви «Хрустальная Турандот» (1994)[5], двічі лауреатка російської театральної премії «Чайка» (2001, 2006).

Біографія

Наталія Вдовіна народилася 12 січня 1969 року в місті Білогірську Кримської області Української РСР. Батько і мати (мати родом з Тамбовської області) — будівельники[6]. Є рідний старший брат Сергій.

У 1986 році закінчила середню загальноосвітню школу в місті Сімферополі[7].

У 1990 році закінчила Вище театральне училище (інститут) імені М. С. Щепкіна при Державному академічному Малому театрі Росії (керівник курсу — Римма Гаврилівна Солнцева)[8] і була прийнята до трупи Театру «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна в Москві, у виставах якого зайнята дотепер[4].

Особисте життя

Наталія Вдовіна виховує двоє дітей: дочка Майя (нар.. 1992) від першого шлюбу і син Роман (нар.. 2007) від чоловіка, з яким актриса в офіційному шлюбі не перебувала[6][9].

Творчість

Ролі в театрі

Російський державний театр «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна (Москва)

Московський театр «Майстерня П. Н. Фоменко»

Державний академічний театр імені Моссовєта

Державний академічний театр імені Євгена Вахтангова (Москва)

  • «Далі» Левана Вартазі — Далі / Гала

Фільмографія

Рік Назва Роль
1995 ф Літні люди Варвара Михайлівна Басова
2002 с Невдача Пуаро місіс Річард Фолліот, дружина капітана Фолліота, старша сестра Урсули Борн
2003 ф Повернення мати Андрія та Івана
2003 с Люди і тіні 2. Оптичний обман Лейкіна
2003 с Небо в горошок Клавдія
2003 с Таксист Олена Старкова
2003 ф Убити вечір Анна
2005 ф Замовлення Ганна
2005 с Новий російський романс Алевтина
2005 с Чарівність зла Віра Олександрівна Гучкова, агентка НКВС СРСР (агентурне ім'я - «Леді»), дочка лідера білої еміграції і колишнього морського міністра Тимчасового уряду Росії Олександра Гучкова
2006 ф Повернення / Z odzysku Катя
2006 с Ваша честь Марина Андріївна Серьогіна, суддя
2007 ф Мимра Олена Володимирівна Чистякова / Ленка Тютіна
2007 ф Прекрасна Олена Наталія Михайлівна Шаманова, сестра Юрія Шаманова
2007 с Учитель в законі Лідія Анатоліївна Маркіна, учителька математики
2009 ф Подвійна пропажа Вікторія
2009 с Журов Інна Олександрівна Уварова, фізіотерапевт у санаторії
2009 с Ісаєв Віра, колишня дружина графа Віктора Воронцова
2009 ф Какраки Олена Іванівна Пономарьова
2009 с Суд Марина Андріївна Серьогіна, суддя
2009 — 2010 с Кремлівські курсанти Світлана Кирилівна Мамина («Мамочка»), майор, лікарка у військовому училищі
2010 ф Кращий друг мого чоловіка Інна Валеріївна Панова
2010 с Учитель в законі. Продовження Лідія Анатоліївна Маркіна, учителька математики
2010 с Голоси Варвара Вікторівна Лобова
2010 ф Москва, я люблю тебе! жінка на мосту
2011 ф Луна-луна Тамара Архипова
2011 с Пірат і піратка Ольга Капустіна
2011 ф На все життя Ніна Костянтинівна Вольна
2011 с Фарфорова весілля Ніна Михайлівна Утешіна
2012 ф Брати Олена
2012 с Ластівчине гніздо Ася (Олександра Юріївна)
2012 с Мати-й-мачуха Марія Миколаївна Парамонова
2012 док Людина, яка врятувала світ / The Man Who Saved the World Раїса
2012 с НС. Надзвичайна ситуація Марина
2012 — 2013 с Не плач за мною, Аргентино! Марія Орлова
2013 с Дві зими і три літа Анфіса Мініна, голова колгоспу
2013 — 2015 с Останній з Магікян (сезони 2-5) Анастасія Павлівна Щербакова, мати Єгора, телеведуча кулінарного шоу
2015 ф Без кордонів Світу
2015 с Останній мент Єлизавета Терехова, колишня дружина капітана міліції Олексія Дівова
2015 ф Остання ніч Надя
2016 с Любовна мережа Орина
2016 с Рідні люди Аліса
2017 ф Як Вітька Часник віз Льоху Штиря до будинку інвалідів Віра
2017 с Куркуль Лідія Терехова
2017 с Будинок порцеляни Алла Гроссман
2017 ф NO-ONE Тамара, дружина генерала КДБ Олега Сергійовича
2018 с Лапсі «Сорока»
2018 ф Ваш репетитор Анна Германівна
2019 с Агєєв Надія Новицька
2019 с Зелений фургон Людмила, колишня дружина Володимира Патрікеєва, мати Євгенія Красавіна
2021 с Пробудження Світлана

Озвучення

Визнання заслуг

Державні нагороди

Нагороди суб'єктів Російської Федерації

  • 1999 — лауреат премії Мерії Москви в галузі літератури і мистецтва (в галузі театрального мистецтва) — за виконання ролей Стели у виставі «Чудовий рогоносець», Джульєтти у виставі «Ромео і Джульєтта», Поллі Пічем у виставі «Тригрошова опера», Офелії у виставі «Гамлет», Сестри у виставі «Перетворення»[3].

Громадські нагороди

  • 1994 — лауреатка найвищої театральної премії міста Москви «Кришталева Турандот» в номінації «Найкращий дебютант» (театральний сезон 1993—1994 років) — за роль Стели у виставі «Чудовий рогоносець (той, кого вона любить)» за п'єсою «Чудовий рогоносець» Фернана Кроммелінка у постановці Петра Фоменка на сцені Російського державного театру «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна в Москві[5].
  • 2001 — лауреатка російської театральної премії «Чайка» — за роль фру Гедда Тесман у виставі «Гедда Габлер» за однойменною п'єсою Генріка Ібсена в постановці Ніни Чусовойї на сцені Російського державного театру «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна в Москві.
  • 2006 — лауреатка російської театральної премії «Чайка» в номінації «Зваблива жінка» — за роль Дезі у виставі «Носоріг» за однойменною п'єсою Ежена Йонеско в постановці Івана Поповські на сцені Московського театру «Майстерня П. М. Фоменко»[12].
  • 2013 — лауреатка театральної премії газети «Московський комсомолець» сезону 2012—2013 років у категорії «Напівметри» в номінації «Найкраща жіноча роль другого плану» — за роль Наталії Іванівни у виставі «Три сестри» за однойменною п'єсою А. П. Чехова у постановці Андрія Кончаловського на сцені Державного академічного театру імені Моссовєта[14].
  • 2018 — приз «Золотий Сарматський лев» в російському конкурсі «Сплетені паралелі» в номінації «Найкраща актриса» на XI Міжнародному кінофестивалі «Схід & Захід. Класика і авангард» в Оренбурзі — за роль Анни Германівни в художньому фільмі «Ваш репетитор» режисера Антона Коломеєца[15].

Примітки

  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ а б Указ Президента Российской Федерации В. Путина № 1145 от 24 сентября 2001 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации» (в указе актриса значится под фамилией Чернова). [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru. Архивированная копия. Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
  3. ↑ а б Распоряжение Мэра Москвы Ю. М. Лужкова от 20 августа 1999 года № 901-РМ «О присуждении премии Мэрии Москвы в области литературы и искусства». [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] АО «Кодекс» // docs.cntd.ru
  4. ↑ а б Вдовина Наталия, актриса театра «Сатирикон». Заслуженная артистка Российской Федерации. Биография, фотографии, роли в театре, новости. [Архівовано 14 травня 2020 у Wayback Machine.] Официальный сайт Российского государственного театра «Сатирикон» имени Аркадия Райкина (Москва) // satirikon.ru
  5. ↑ а б Лауреаты театральной премии «Хрустальная Турандот» (за все годы). Номинация «Лучший дебютант». [Архівовано 5 жовтня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт театральной премии города Москвы «Хрустальная Турандот» // 1turandot.ru
  6. ↑ а б Автор и ведущий: Борис Ноткин. ВИДЕО. Наталия Вдовина в телевизионной программе «Приглашает Борис Ноткин» (2013 год). [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Официальный сайт телеканала «ТВ Центр» // tvc.ru (29 сентября 2013 года)
  7. ↑ Наталия Вдовина. Биография и фильмография. [Архівовано 4 червня 2020 у Wayback Machine.] Официальный сайт телеканала «Россия-1» // russia.tv
  8. ↑ Вдовина Наталия Геннадиевна. Окончила Высшее театральное училище (институт) имени М. С. Щепкина в 1990 году.[недоступне посилання] Официальный сайт Высшего театрального училища (института) имени М. С. Щепкина // shepkinskoe.ru
  9. ↑ Зірка серіалу «Останній з Магикян» Наталія Вдовина розповіла про свою сім'ю (укр.). // tvgid.ua. 24 апреля 2014 года. Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 31 січня 2016.
  10. ↑ С Днём театра! Видеопоздравление Константина Райкина. [Архівовано 28 березня 2020 у Wayback Machine.] Официальный сайт Российского государственного театра «Сатирикон» имени Аркадия Райкина (Москва) // satirikon.ru (27 марта 2020 года)
  11. ↑ Спектакль «Дорогая Елена Сергеевна» по одноимённой пьесе Людмилы Разумовской в постановке Владимира Жукова. [Архівовано 13 червня 2020 у Wayback Machine.] Официальный сайт Российского государственного театра «Сатирикон» имени Аркадия Райкина (Москва) // satirikon.ru
  12. ↑ а б Наталия Вдовина. Заслуженная артистка Российской Федерации. Биография, фотографии, роли в театре, фильмография, награды. [Архівовано 28 березня 2020 у Wayback Machine.] Официальный сайт Московского театра «Мастерская П. Н. Фоменко» // fomenki.ru
  13. ↑ Наталия Вдовина. Заслуженная артистка Российской Федерации. Биография, фотографии, роли в театре, награды. [Архівовано 28 березня 2020 у Wayback Machine.] Официальный сайт Государственного академического театра имени Моссовета // mossoveta.ru
  14. ↑ Марина Райкина (25 июля 2013 года). Мельпомена по понятиям. — «МК» подводит театральные итоги сезона. Газета «Московский комсомолец» // mk.ru. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24 лютого 2016.
  15. ↑ XI Международный кинофестиваль «Восток & Запад. Классика и авангард» в Оренбурге. Лауреаты 2018 года (рос.). // east-west-festival.ru. 30 августа 2018 года. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 3 листопада 2018.

Посилання