Гедда Ґаблер«Ге́дда Ґа́блер» (Hedda Gabler) — п'єса норвезького драматурга Генріка Ібсена, вперше поставлена в 1891 році в Мюнхені. Переклала Анастасія Грінченко в 1908 році.[1] Перші глядачі не оцінили п'єсу, але з роками вона стала сприйматися як одна з основ світового театру. Головну героїню грали Елеонора Дузе, Луїза Дюмон, Віра Коміссаржевська, Алла Назимова, Інгрід Бергман, Ева ле Галлієні і багато інших видатних акторок.[2] [Архівовано 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.] У 1975 році за роль Гедди на «Оскар» номінувалася англійка Гленда Джексон. Левборга в цьому фільмі зіграв Патрік Стюарт. Український театр має за честь грати «Гедду Ґаблер». Дійові особи
СюжетГедда Ґаблер, перш за все, дочка свого батька, генерала Ґаблера, який, мабуть, на відміну від всіх інших її чоловіків, був непересічною людиною. Вона б хотіла стати такою, як він. Але жіноча несвобода заважає їй: не тільки в широкому соціальному контексті — сфері, куди її несвідомо тягне, але й у приватному, особистому. Гедда могла б вибрати своїм девізом «Noli me tangere» — «Не чіпай мене». Вона з тих, кому органічно огидний не тільки фізичний, але й душевний людський «дотик», навіть якщо мова йде про чоловіка, в якого, як їй самій здається, вона закохана, — Ейлерта Левборга. Все земне для неї вульгарне і потворне. Вона шукає героя, якого, звичайно, немає в затишно-міщанському світі її оточення. Ставши дружиною Тесмана, вона потрапляє в пастку ситуації сімейного життя — родичі, гостювання, можлива вагітність. Але життєве амплуа Гедди — трагічна героїня. У будь-якому разі, її ненависть до агресивно-речового світу — трагедійних, античних масштабів. Вона і діє так, як одна з класичних античних героїнь — Медея. Гедда Ґабблер закінчує життя самогубством, вбиває не тільки себе, але й ненароджену дитину. Це помста світу чоловіків, сконцентрованому в Тесманні, який аж ніяк не Язон, але помста йому так само страшна — умертвіння його нащадка. Але Гедда ще вбиває і «дитя» Левборга — знищує його рукопис, створений з іншою жінкою, ненависною Tea. Сам Левборг для неї недоступний. Тому один з пари пістолетів (деталь, по-чехівськи невідворотно супроводжує Гедду Ґаблер до кінця п'єси) призначений Левборгу для самогубства, на яке той не пішов і загинув лише випадково. Гедда Ґаблер — руйнівниця не тільки чоловічого світу. Справжні жінки, такі, як Tea з її полохливою жіночністю, пухнастим кучерявим волоссям, огидні їй майже фізично. В собі самій їй теж нестерпна жінка. Її вона і вбиває, використавши другий пістолет. Фільмографія
Посилання
|