Ваховський Андрій Миколайович

Ваховський Андрій Миколайович
Сержант
Загальна інформація
Народження	30 вересня 1979(1979-09-30) Шарівка
Смерть	29 серпня 2014(2014-08-29) (34 роки) Червоносільське
Alma Mater	Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Псевдо	«Браво»
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Національна гвардія
Формування	«Донбас»
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Андрі́й Микола́йович Вахо́вський (30 вересня 1979 — 29 серпня 2014) — сержант резерву Міністерства внутрішніх справ України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Народився 1979 року в селі Шарівка (Валківський район, Харківська область. Закінчив Шарівську ЗОШ, Есхарівський чоловічий педагогічний ліцей-інтернат, Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, учитель іноземної мови. Пройшов строкову службу в лавах ЗСУ, закінчив школу міліції. Працював у спецпідрозділі судової міліції «Грифон» в Харкові, в київському охоронному агентстві. Проживав в місті Конотоп у дружини, подружжя виховувало доньку.

З початком війни — доброволець, пішов служити за контрактом, старший кулеметник БТР, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас», псевдо «Браво». Ніс службу в багатьох гарячих точках Донбасу.

29 серпня 2014-го загинув під час виходу батальйону «Донбас» «зеленим коридором» між селами Многопілля та Червоносільське. Їхав у кузові автомобіля КрАЗ; коли російські десантники відкрили вогонь по колоні, відстрілювався з автомата. Убитий кулеметною чергою. У тому ж КрАЗі загинули «Броня» та «Еней».

3 вересня тіло Андрія привезено разом із тілами 96 інших загиблих привезено до дніпропетровського моргу.

16 жовтня 2014-го тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська як невпізнаний захисник України.

Опізнаний за тестами ДНК, перепохований 29 квітня 2015-го в селі Шарівка.

Без Андрія лишились мама, дружина Марина, донька Аліса 2006 р.н., теща.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час Російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
• наказом т. в. о. командувача Національної гвардії України генерал-лейтенанта О. В. Кривенка сержант резерву Андрій Миколайович Ваховський навічно зарахований до списку особового складу військової частини 3027
• У жовтні 2016 року на фасаді Шарівської ЗОШ I—III ст. було відкрито меморіальну дошку[1].
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 7, місце 21
• Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
• Іловайський Хрест (посмертно)
• Вулиця Колгоспна у селі Шарівка перейменована на Андрія Ваховського
• Меморіальна дошка Ваховському Андрію встановлена на фасаді Шарівської ЗОШ

Примітки

1. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 28 грудня 2020.
2. Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

Джерела

• Ваховський Андрій Миколайович [Архівовано 3 вересня 2016 у Wayback Machine.]
• Військовий подвиг Андрія Ваховського^[недоступне посилання з червня 2019]
• Друга втрата [Архівовано 24 квітня 2022 у Wayback Machine.]
• Указ Президента України від 28 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»