Варненська та Велико-Преславська єпархія

православна єпархія^d 

Варненська та
Велико-Преславська єпархія

Основні дані
Церква	Болгарська православна церква
Заснована	I століття, X століття
Ліквідована	VII століття
Єпархіальний центр	Варна
Кафедральний собор	Успенський собор (Варна)
Сайт	www.mitropolia-varna.org
Правлячий архієрей
Варненський и Великопреславський Іоан (Іванов)
Варненська та Велико-Преславська єпархія у Вікісховищі

Варненська та Велико-Преславська єпархія (болг. Варненска и Великопреславска епархия);  — єпархія автокефальної Православної церкви Болгарії на території Варненської області і Тирговіштського округу Разградської області; катедральне місто — Варна, архієрейські намісництва знаходяться в містах — Шумен, Провадія, Добрич і Тирговиште.

Загальна кількість парафій у єпархії — 330.

Історія

Варна вважається апостольською катедрою. Є згадки про проповідь апостола Андрія Первозванного у цих землях. Він же постановив єпископом в Одіссі (нинішня Варна) свого учня Амплія.

Згадки про місцеву єпископську кафедру збереглися від III — початку IV століття. Наприкінці VI-початку VII століття вона мала статус автокефальної архієпископії, потім увійшла до складу Константинопольського Патріархату. У VII столітті Одісс був спалений і спустошений аварами. На його місці невдовзі виникло болгарське поселення під назвою Варна.

Церковна організація була відроджена в IX-X століттях. Область входила до складу Болгарської церкви. На початку XIII століття, після завоювань царя Калояна, ці землі увійшли до складу Преславської єпархії Тирновського Патріархату. Після відновлення тут влади Східно-Римської імперії Варна повернулася в підпорядкування Константинопольської Церкви. Імена Варненських митрополитів відомі з початку XIV століття.

До 1871 в єпархію входили Варненський, Балчікський, Мангалійський, Добричський і Провадійський округи, а також 3 монастирі на узбережжі (Димитріївський, Костянтинівський і Тузленський поблизу Балчика).

Після проголошення самостійного Болгарського екзархату, Перші болгарські церковно-народні збори 1871 ухвалили приєднати Варненську єпархію до Преславської. Спочатку кафедра цієї об'єднаної єпархії перебувала в Шумені, але наприкінці 1878 митрополит Симеон переніс кафедру до Варни і став титулуватися митрополитом Варненським.

У зв'язку з розмежуванням Болгарії та Східної Румелії за Берлінським конгресом в 1878, низка територій була передана Румунії і увійшов до Румунської церкви.

Під час тривалого єпископства владики Симеона у Варненській єпархії Болгарської Церкви — до 1937, з ініціативи митрополита засновано кілька училищ, духовних шкіл і народних гімназій. Н Активно велося храмобудівництво — близько половини церков, що існували в єпархії на початку XXI століття було побудовано саме в той час. При наступному митрополиті Йосифі продовжені соціальні проекти через православні братства, число яких виросло з 10 до 27. При храмах відкрилося багато безкоштовних їдалень для дітей.

Єпископи

• Апостол Амплій

Варненські митрополити Вселенської патріархії

• Матей (згадуваний у рукописній збірці 13 століття)
• Методій (1325)
• Маркел (1327)
• Методій (1347)
• Алексій (1373-1380)
• Гавриїл (1469)
• Каліст (1483–1484)
• Гавриїл (1565)
• Партеній (1568)
• Акакій (1572-1594)
• Теоліпт (червень 1601-1605)
• Матей (12 січня 1605-1606)
• Мелетій (15 березня 1606 -?)
• Митрофан (1622)
• Порфирій (1624)
• Партеній (червень 1624-1635)
• Мелетій (7 квітня 1635-1637)
• Агатангел (квітень 1637 -?)
• Мелетій (? — 1639)
• Парфеній (грудень 1639 -?)
• Мелетій (1649)
• Антим (11 серпня 1649-1655)
• Даниїл I (травень 1655-1657)
• Даниїл II (липень 1657-1658)
• Никодим (20 червня 1658-1662)
• Митрофан (11 червня 1662-1674)
• Макарій (15 серпня 1674 -?)
• Серафим (?-?)
• Лев (?-?)
• Григорій (1698)
• Кирило (1712)
• Калиник (1713-1723)
• Атанасій (1726-1727)
• Панкратій (згадуваний 1734))
• Йоаким (липень 1742-1754)
• Калиник (вересень 1754-1761)
• Неофіт (8 жовтня 1761-1783)
• Филотей (вересень 1783-1797)
• Григорій I (лютий — квітень 1797)
• Григорій II (квітень 1797-1800)
• Паїсій (вересень 1800-1806, страчений османською владою 1821)
• Хрисант (жовтень 1806-1817)
• Захарія (червень 1817–1820)
• Филофей (січень 1821-1830)
• Калиник (серпень 1830-1835)
• Йосиф (лютий 1835-1846)
• Аверкій (жовтень 1846-1847)
• Порфирій (5 березня 1847-1864)
• Йоаким (10 грудня 1864-1874)
• Калиник IV (12 січня 1874-1875)
• Кирил (22 березня 1875-1882)
• Калиник V (Палеокрасас) (27 листопада 1882-1887)
• Гавриїл (15 жовтня 1887-1889)
• Григорій (10 жовтня 1889-1891)
• Александар (5 лютого 1891-1891)
• Полікарп (1 серпня 1891-1906)
• Неофіт (27 квітня 1906-1911)
• Йоан (15 лютого 1911–1913)
• Никодим (18 червня 1913 — 24 травня 1924)

Преславські єпископи Вселенської патріархії

• Григорій (згадуваний 1578)[1]
• Спиридон (згадуваний у травні 1590)[2]
• Григорій (згадуваний 4.11.1620 г.)[2]
• Калиник Преславський (згадуваний 1623, 1630, 1636[2] и в 1643 г.[3])
• Нектарій (обраний 15 грудня 1680)[4]
• Софроній[4]
• Никофор (згадуваний 1720)[5]
• Хрисант (згадуваний 1733—1734 г.)[6]
• Партеній (помер 1747)[4]
• Гедеон (обраний 09 листопада 1747,[4] споменат в 1762[7] и 1765 г.,[8] починал през 1780 г.[9])
• Неофіт (помер 1809[10])
• Антим (згауваний 1829 г.,[11] преместен в 1831 г.[4])
• Григорій (обраний 1831, відсторонений 1833)[4]
• Герасим (обраний 1833, переміщений 1840)[4]
• Порфирій (обраний 1840, переміщений 1847)[12]
• Діонісій Візантійський (обраний 1847, переміщений 1850)[13]
• Веніамін (обраний 17 грудня 1850, пішов із єпархії 1861)[13]
• Антим І (обраний 23.05.1861, переміщений 13.04.1868)[13]
• без намісника 1872.

Варненські та Преславські митрополити Болгарської Православної Церкви

• Симеон Варненський (1872—1937)
• Йосиф Варненський і Преславський (1937—1988)
• Кирил Варненський і Великопреславський (1989—2013)
• Амвросій (Парашкевов) (2013 — тимчасово)
• Йоан Варненський і Великопреславський (2013-)

Монастирі

• Монастир Святого Атанаса — село Оброчище;
• Аладжанський Свято-Троїцький монастир — місто Варна;
• Патлейнський Пантелеймонів монастир — місто Великий Преслав;
• Златарський Петро-Павлівський монастир — село Златар;
• Монастир святих Костянтина та Єлени — місто Варна;
• Велико-Преславський Кирило-Методієвський монастир — місто Великий Преслав;
• Монастир Святого Іоанна Рільського — село Черни Врах;
• Монастир Святої Марини — село Ботево;
• Александрійський Свято-Іллінський монастир — село Александрія;
• Монастир Різдва Пресвятої Богородиці — місто Сотира;
• Монастир Святої Великомучинеці Катерини — село Балґарево.

Примітки

1. Б. Христова, Д. Караджова, Е. Узунова. Бележки на българските книжовници Х-XVIII век. Т.1-2. С., 2003—2004, № 202
2. Γερμανός, σ. 157
3. Христова, Караджова, Узунова, № 308
4. Γερμανός, σ. 158
5. Тютюнджиев, Ив. Търновската митрополия през 17. и първата половина на 18. век. Велико Търново, 1999, 33-34.
6. Omont, H. Liste des métropolitains et évêques grecs du Patriarcat de Constantinople vers 1725. — Révue de l'Orient latin, 1, 1893, 315 [Архівовано 18 червня 2021 у Wayback Machine.].
7. Софроний Врачанский. Жизнеописание (ред. Н. М. Дылевский, А. Н. Робинсон). Ленинград, 1976, 38.
8. Христова, Караджова, Узунова, № 403—404
9. Иречек, К. Пътувания по България. 2-ро изд. С., 1974, 941.
10. Иречек, К. Пътувания по България. С., 1974, 941.
11. Начев, В. Български надписи. С., 1994, № 124
12. Γερμανός, σ. 158—159
13. Γερμανός, σ. 159

Джерела

• Варненска и Великопреславска света митрополия – Официален сайт [Архівовано 29 грудня 2017 у Wayback Machine.]
• Варненска и Великопреславска епархия — Официален сайт на св. Синод на БПЦ [Архівовано 16 березня 2015 у Wayback Machine.]
• Варненска и Великопреславска епархия — pravoslavie.bg [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.]

\