Валківський свищик

Валківський свищик
Країна походження	Україна
Статус нематеріальної культурної спадщини	Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України^[d]

Валківський свищик — виріб із глини, звукова народна іграшка, що має два основних та один або два додаткові отвори для видобування звуків. Традиція виникла у Валківському повіті Харківської губернії: завдяки наявності великих родовищ глини по всій території повіту гончарні родини або майстерні були майже в кожному селі. У 2020 році внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини[1].

Опис

Базова форма для валківського свищика — це вареник, який перебуває на трьох опорних точках, одна з яких — мундштук, тобто місце для свистка[2]. Може бути частково вкритий поливою. Найчастіше вживані форми: птах, півник, коник, козлик, веприк. Виліплюють валківські свищики без застосування гончарного кола чи моделюючих форм. Утворення звуку відбувається завдяки наявності всередині забавки повітряної камери та мінімум двох отворів з неї на поверхню. За потреби виріб після висихання декорують ангобами переважно білого та червоно-коричнєвого кольору.

Відомі майстри

• Федір Гнідий
• Борис Цибульник

Див. також

• Зозуля
• Свисток

Примітки

1. МКІП включило три елементи до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Міністерство культури та інформаційної політики України. 10 серпня 2020.
2. Солодовнік, Марія (18 листопада 2021). "Іграшка, що має голос": що таке і чим особливий валківський свищик. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 2 лютого 2023.