Валері Манто

Валері Манто
Valérie Manteau
Валері Манто у 2018 р.
Народилася1985(1985)
Франція
ГромадянствоФранція Франція
Національністьфранцуженка
Діяльністьписьменниця, журналістка, видавець
Сфера роботижурналістика[1], літературна діяльністьd[1] і белетристика[1]
ЗакладШарлі Ебдо, Q3236498?, Музей цивілізацій Європи і Середземномор'я і La Marseillaise[d]
Мова творівфранцузька
Жанрроман, есе
Magnum opusCalme et Tranquille (2016),
Le Sillon (2018)
НагородиПремія Ренодо (2018),
Trophée Nouvelles d'Arménie Magazine (2018)

Валері Манто (фр. Valérie Manteau, нар. 1985(1985), Франція) — французька письменниця, видавець та журналістка.

Біографія

Валері Манто народилася у 1985 році у Франції.

2009—2013 рр. — дописувач сатиричної газети Charlie Hebdo.[2]

2008—2013 рр. — редактор Les Échappés.[2][3]

У 2013 році вона приєдналася до Музею європейських і середземноморських цивілізацій у Марселі. Працювала там менеджером відділу видавничої справи та розповсюдження до 2018 р.

Живучи в районі Марселя Ноа, вона є членом Collectif du 5 novembre.[4] Є співавтором форуму Nous sommes tous des enfants de Noailles, опублікованого в Le Monde 30 січня 2019 року разом з Робертом Ґедігуяні, Кені Аркана, IAM, Софі Калле, Барбарою Кассін тощо.

Валері Манто живе у Марселі, Парижі та Стамбулі.

Публікації

Перші дві книги Calme et Tranquille (2016) та Le Sillon (2018) Валері Манто опублікувала у видавництві Le Tripode. Для написання цих романів письменниця відвідувала Туреччину.[2]

За роман Le Sillon Валері Манто отримала у 2018 році другу за значенням літературну премію Франції після Гонкурівської премії — премію Ренодо.[5][6]

Творчість

Нагороди та премії

Примітки

  1. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б в Valérie Manteau (auteur de Calme et Tranquille) - Babelio (фр.). www.babelio.com. Процитовано 17 вересня 2019.
  3. ↑ Valérie Manteau - Auteur - Ressources de la Bibliothèque nationale de France (фр.). data.bnf.fr. Процитовано 17 вересня 2019.
  4. ↑ Accueil - Collectif du 5 novembre : Noailles en colère (fr-FR) . Collectif du 5 novembre. Процитовано 17 вересня 2019.
  5. ↑ Nathalie Crom (7 November 2018). "Le Goncourt 2018 couronne Nicolas Mathieu, le Renaudot élit Valérie Manteau". Télérama.fr (in French). Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 17 вересня 2019.
  6. ↑ Raphaëlle Leyris (7 November 2018). "Un prix Renaudot surprise au " Sillon " de Valérie Manteau". Le Monde (in French). Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 17 вересня 2019.
  7. ↑ Sabine Audrerie (2018-11-07). "Nicolas Mathieu et Valérie Manteau, prix Goncourt et Renaudot de la jeunesse". La Croix (in French). Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 17 вересня 2019.
  8. ↑ Les trophées littéraires des Nouvelles d'Arménie - Valérie Manteau". trophees.armenews.com. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 17 вересня 2019.

Посилання