|
Валеріо Фіорі
Валеріо Фіорі (італ. Valerio Fiori, нар. 27 квітня 1969, Рим) — італійський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2018 року входить до тренерського штабу клубу «Мілан». Клубна кар'єраНародився 27 квітня 1969 року в місті Рим. Вихованець місцевого клубу «Лодіджані». За нього Валеріо зіграв один матч в сезоні 1985/86 у Серії C2. У 1986 він перейшов у інший столичний клуб «Лаціо», де в першому сезоні виступав за молодіжну команду, вигравши молодіжний чемпіонат Італії 1986/87[it], а наступного сезону 1987/88 вийшов з командою до Серії А. У вищому італійському дивізіоні дебютував 8 січня 1989 року в грі проти «Фіорентини» а починаючи з наступного сезону 1989/90 він став основним воротарем «орлів», залишаючись у цьому стані до 1992 року і вважався одним з найбільш перспективних італійських воротарів[1]. У сезоні 1992/93 Фіорі зробив кілька результативних помилок[2][3], у тому числі вирішальна у чвертьфіналі Кубка Італії проти «Торіно»[4], через яку римляни вилетіли з турніру, а Фіорі на позиції основного воротаря був замінений на Фернандо Орсі. Загалом же за «біло-блакитних» Фіорі за сім сезонів провів 132 матчі в усіх турнірах, в яких пропустив 148 голи. Влітку 1993 року за 2,5 мільярда лір перейшов у «Кальярі»[5], де відразу став основним воротарем і допоміг клубу дійти до півфіналу Кубка УЄФА 1993/94[6]. Втім у сезоні 1995/96 Фіорі програв конкуренцію Беньяміно Абате[7] і в 1996 році змушений був покинути клуб, перейшовши в «Чезену» з Серії Б[8], з якою вилетів до Серії С1. У 1997 році він повернувся до Серії А, ставши резервістом Франческо Тольдо у «Фіорентині»[9], тому за сезон зіграв лише одну гру у Серії А та три гри у національному кубку, після чого перейшов в іншу команду вищого дивізіону «П'яченцу». В цій команді Фіорі розглядався як основний воротар, але через ряд помилок по ходу сезону він втратив місце в основі, пропустивши вперед Серджо Маркона[10]. 1999 року перейшов до клубу «Мілан»[11], де став третім воротарем команди[12], через що за дев'ять років у команді він зіграв лише у двох офіційних іграх: 24 травня 2003 року проти «П'яченци» (в останньому турі Серії А 2002/03, де вийшла велика кількість резервістів, щоб надати відпочинок основі «Мілану» напередодні фіналу Ліги чемпіонів проти «Ювентуса», який міланський клуб в підсумку виграв, дозволивши Фіорі стати володарем найпрестижнішого європейського трофею), а другий матч — 18 грудня 2003 року на «Сан-Сіро» проти «Сампдорії» в Кубку Італії, коли Фіорі замінив травмованого Крістіана Абб'яті і допоміг їй перемогти 1:0[4]. В подальшому контракт футболіста неодноразово продовжувався, підкреслюючи важливість Фіорі в роздягальні, проте він не мав ніякої ігрової практики. Будучи третім воротарем і нечасто потрапляючи навіть на лаву запасних, він здобув з клубом усі головні національні та міжнародні трофеї — ставав чемпіоном Італії, а також виборов титул володаря Кубка та Суперкубка Італії, а також по два рази ставав переможцем Ліги чемпіонів УЄФА та Суперкубка УЄФА, і ще одного разу виграв клубний чемпіонат світу у 2007 році. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Мілан» у 2008 році. Його контракт з «Міланом» закінчився 30 червня 2008 року, після чого він у віці 39 років закінчив ігрову кар'єру. Виступи за збірнуПротягом 1989—1990 років залучався до складу молодіжної збірної Італії, з якою став півфіналістом молодіжного чемпіонату Європи 1990 року. Всього на молодіжному рівні зіграв у 4 офіційних матчах. Кар'єра тренераПо завершенні кар'єри гравця 2008 року Валеріо залишився у «Мілан», ставши тренером воротарів, де пропрацював з 2008 по 2016 рік[13]. Після цього співпрацював з Кларенсом Зеєдорфом, колишнім партнером по «Мілану», працюючи тренером воротарів у китайському «Шеньчжені»[14], а потім і помічником Зеєдорфа у іспанському «Депортіво», втім 5 липня 2018 року повернувся до роботи тренера воротарів у «Мілані»[15]. Статистика виступівСтатистика клубних виступів
Титули і досягнення
Особисте життяУ 1996 році у Валеріо народилися сини-близнюки — Емануеле і Даніеле. 12 липня 2007 року Фіорі отримав ступінь бакалавра в Римському університеті ла Сап'єнца[16]. Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
