Італійська Серія A 1990–1991

Серія A
Сезон1990–91
Чемпіони«Сампдорія»
Вибули«Лечче»
«Піза»
«Чезена»
«Болонья»
Кубок чемпіонів УЄФА«Сампдорія»
Кубок УЄФА«Інтернаціонале»
«Дженоа»
«Торіно»
«Парма»
Зіграно матчів306
Забито голів702 (2.29 за гру)
Найкращий
бомбардир		Джанлука Віаллі
(19 голів)
Найбільша перемога
вдома		«Мілан» 6-0 «Болонья»
Найрезультативніша гра«Інтер» 6-3 «Піза»

Сезон 1990–91 в Серії A — футбольне змагання у найвищому дивізіоні чемпіонату Італії, що проходило між 9 вересня 1990 та 26 травня 1991 року. Участь у турнірі брали 18 команд, 4 найгірші з яких залишили Серію A по завершенні сезону.

Переможцем сезону стала генуезька «Сампдорія», для якої цей «скудетто» став першим і допоки останнім в історії. Чемпіони продемонстрували найрезультативнішу атакувальну гру серед усіх команд Серії A, забивши 57 голів в 34 іграх сезону. Більша частина цих м'ячів була забита парою основних нападників клубу — Роберто Манчіні та Джанлукою Віаллі, останній з яких став найкращим бомбардиром сезону. Титул чемпіона Італії сезону 1990–91 у складі «Сампдорії» завоював й український радянський футболіст, майбутній головний тренер збірної України Олексій Михайличенко.

Чемпіон Італії 1990/1991

«Сампдорія»
1-й титул

Команди

Участь у турнірі брали 18 команд:

Місцезнаходження команд сезону 1990-91 Серії A

Турнірна таблиця

Турнірна таблиця 1990-1991 О І В Н П М+ М-
Чемпіон Італії 1. «Сампдорія» 51 34 20 11 3 57 24
2. «Мілан»[1] 46 34 18 10 6 46 19
3. «Інтернаціонале» 46 34 18 10 6 56 31
4. «Дженоа» 40 34 14 12 8 51 36
5. «Торіно» 38 34 12 14 8 40 29
6. «Парма» 38 34 13 12 9 35 31
7. «Ювентус» 37 34 13 11 10 45 32
8. «Наполі» 37 34 11 15 8 37 37
Володар Кубка Італії 9. «Рома» 36 34 11 14 9 43 37
10. «Аталанта» 35 34 11 13 10 38 37
11. «Лаціо» 35 34 8 19 7 33 36
12. «Фіорентина» 31 34 8 15 11 40 34
13. «Барі» 29 34 9 11 14 41 47
14. «Кальярі» 29 34 6 17 11 29 44
Вибув до Серії B 15. «Лечче» 25 34 6 13 15 20 47
Вибув до Серії B 16. «Піза» 22 34 8 6 20 34 60
Вибув до Серії B 17. «Чезена» 19 34 5 9 20 28 58
Вибув до Серії B 18. «Болонья» 18 34 4 10 20 29 63

Результати

  1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
1. «Аталанта»   2-0 4-0 2-1 3-0 2-1 0-0 1-1 0-0 4-1 2-1 0-2 0-0 0-0 1-0 2-2 1-1 0-1
2. «Барі» 4-1   4-0 4-1 1-0 0-0 4-0 1-1 2-0 0-0 1-1 2-1 0-0 2-2 2-0 0-1 1-1 2-1
3. «Болонья» 1-1 3-0   1-2 0-1 1-1 0-3 0-0 0-1 1-2 1-1 1-1 1-0 1-3 0-1 2-3 0-3 1-0
4. «Кальярі» 1-1 1-1 0-0   0-0 1-1 1-0 0-3 0-0 0-1 2-0 1-1 1-1 2-1 2-1 0-0 0-0 1-2
5. «Чезена» 0-1 4-2 3-2 3-0   0-4 1-1 1-5 1-1 1-1 3-1 0-1 0-0 0-1 1-1 1-1 0-1 2-2
6. «Фіорентина» 3-1 1-1 1-0 4-1 2-0   2-2 0-0 1-0 1-1 0-0 0-0 0-0 2-3 4-0 1-1 0-0 0-0
7. «Дженоа» 2-0 3-1 0-0 2-2 4-1 3-2   3-0 2-0 3-1 0-0 1-1 1-1 2-1 4-2 3-0 0-0 0-0
8. «Інтер» 3-1 5-1 1-0 1-1 2-0 1-1 2-1   2-0 2-0 5-0 0-1 2-1 2-1 6-3 2-1 0-2 1-0
9. «Ювентус» 1-1 3-1 1-1 2-2 3-0 2-1 0-1 4-2   0-0 0-0 0-3 1-0 5-0 4-2 5-0 0-0 1-2
10. «Лаціо» 2-2 1-1 3-1 1-1 1-1 2-1 1-1 0-0 1-0   2-0 1-1 0-2 0-0 0-0 1-1 3-3 2-1
11. «Лечче» 0-0 1-1 1-3 2-0 2-0 2-0 0-3 0-2 0-1 1-0   0-3 0-0 1-0 1-1 1-1 1-0 1-1
12. «Мілан» 0-1 2-0 6-0 2-0 2-0 2-1 1-0 0-1 2-0 3-1 1-0   4-1 0-0 1-0 1-1 0-1 1-0
13. «Наполі» 2-0 1-0 3-2 1-2 1-0 1-0 1-0 1-1 1-1 2-1 2-2 1-1   4-2 2-1 1-1 1-4 2-1
14. «Парма» 1-0 1-0 1-1 2-0 2-0 1-0 2-1 0-0 1-2 0-0 0-0 2-0 1-0   2-3 2-1 0-0 0-0
15. «Піза» 0-2 1-0 2-2 1-0 3-2 0-4 0-0 0-1 1-5 0-1 4-0 0-1 1-1 0-2   0-1 0-3 2-0
16. «Рома» 2-1 1-0 4-1 0-0 4-1 4-0 3-1 1-1 0-1 1-1 3-0 0-0 1-1 1-1 0-2   0-1 2-0
17. «Сампдорія» 4-1 3-2 2-1 2-2 1-0 1-0 1-2 3-1 1-0 1-1 3-0 2-0 4-1 1-0 4-2 2-1   1-2
18. «Торіно» 0-0 4-0 4-1 1-1 2-1 1-1 5-2 2-0 1-1 0-0 2-0 1-1 1-1 0-0 1-0 1-0 1-1  

Чемпіони

Склад переможців турніру:

Воротарі: Джанлука Пальюка (32 матчі), Джуліо Нучіарі (2).

Захисники: Марко Ланна (26), Морено Манніні (26, 2 голи), П'єтро Верховод (30, 3), Фаусто Парі (33), Лука Пеллегріні (15), Мікеле Міньяні (1).

Півзахисники: Івано Бонетті (25), Джузеппе Доссена (34, 1), Джованні Інверніцці (31, 2), Сречко Катанець (26, 2), Аттіліо Ломбардо (32, 3), Олексій Михайличенко (24, 3), Тоніньйо Серезо (12, 3).

Нападники: Роберто Манчіні (30, 12), Джанлука Віаллі (26, 19), Марко Бранка (20, 5), Умберто Калканьйо (2).

Тренер: Вуядин Бошков.

Бомбардири

Найкращим бомбардиром сезону 1990-91 став лідер атак чемпіона країни «Сампдорії» Джанлука Віаллі, якому для перемоги у суперечці бомбардирів виявилося досить 19 забитих голів.

Гравець Команда Громадянство Голів (пенальті)
1 Джанлука Віаллі «Сампдорія» Італія Італія 19 6
2 Лотар Маттеус «Інтернаціонале» Німеччина Німеччина 16 7
3 Карлос Агілера «Дженоа» Уругвай Уругвай 15 7
Томаш Скугравий «Дженоа» Чехословаччина Чехословаччина 15 -
5 Роберто Баджо «Ювентус» Італія Італія 14 6
Юрген Клінсманн «Інтернаціонале» Німеччина Німеччина 14 -
7 Джорджо Брешіані «Торіно» Італія Італія 13 2
Массімо Кіоччі «Чезена» Італія Італія 13 4
Алессандро Меллі «Парма» Італія Італія 13 2
10 Жоау Паулу «Барі» Бразилія Бразилія 12 4
Роберто Манчіні «Сампдорія» Італія Італія 12 -

П'єтро Паоло Вірдіс забив сотий м'яч у матчах Серії «А». По завершенні сезону, до десятки найвлучніших голеадорів ліги входять: Сільвіо Піола (274), Гуннар Нордаль (225), Джузеппе Меацца (216), Жозе Алтафіні (216), Курт Хамрін (190), Джамп'єро Боніперті (178), Амедео Амадеї (174), Джузеппе Савольді (168), Гульєльмо Габетто (165), Роберто Бонінсенья (163).

Відвідуваність

Середня відвідуваність матчів Серії A сезону 1990-91 склала 33 255 глядачів[2].

Клуб Місце Середня
«Мілан» 1 77.488
«Інтернаціонале» 2 54.946
«Наполі» 3 52.657
«Рома» 4 43.570
«Ювентус» 5 43.114
«Лаціо» 6 36.371
«Торіно» 7 33.990
«Барі» 8 32.130
«Сампдорія» 9 31.338
«Дженоа» 10 31.202
«Фіорентина» 11 30.733
«Кальярі» 12 26.933
«Болонья» 13 21.590
«Аталанта» 14 18.829
«Лечче» 15 18.239
«Парма» 16 18.005
«Чезена» 17 13.828
«Піза» 18 13.607

Література

  • Almanacco Illustrato del Calcio - La Storia 1898-2004, Panini Edizioni, Modena, вересень 2005 (італ.)

Примітки

  1. ↑ «Мілан» був відсторонений від участі у єврокубках сезону 1991-92 через відмову продовжити матч проти «Олімпіка» (Марсель) у чвертьфіналі розіграшу Кубка чемпіонів 1990-91 після проблем, що виникли з освітленням на стадіоні у Марселі.
  2. ↑ Дані щодо відвідуваності. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 січня 2011.

Посилання