|
Ваді-ель-Муджиб
Ваді-ель-Муджиб (араб. وادي الموجب) — ваді (річковий каньйон) у Йорданії, що впадає у Мертве море на висоті 420 м нижче рівня моря[1]. Утворює найнижчий у світі природний заповідник, Ель-Муджиб, який входить до попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Згадується в Біблії під назвою Арнон[2]. ГеографіяВадіУпродовж останнього льодовикового періоду рівень води в Мертвому морі перебував на висоті 180 м нижче рівня моря (приблизно на 240 м вище, ніж сьогодні). Внаслідок цього вода почала затоплювати нижні ділянки каньйонів уздовж берегів, які ставали затоками та накопичували відкладення. Зі зміною кліматичних умов приблизно 20 тис. років тому рівень води в озері впав, спричинивши блокаду каньйонів озерним мергелем. Ваді-ель-Муджибу, на відміну від решти каньйонів, не вдалося відновити свої нижні течії. Натомість він утворив маленькі щілини в пісковику, які згодом були розмиті під тиском величезного стоку водозбора. ЗаповідникЗаповідник Ель-Муджиб розташований посеред гір у південній частині долини Йордану, приблизно в 90 км на південь від Амману. Охоронна зона площею 212 км² була створена в 1987 році Королівським товариством охорони природи[3]. У 2011 році ЮНЕСКО оголосило Ель-Муджиб біосферним заповідником[1]. Він простягається до гір Ель-Караку та Мадаби, досягаючи деінде висоти 900 м над рівнем моря. Завдяки значному перепаду висот (1300 м між найвищою та найнижчими точками[4]), а також наявності семи приток, заповідник містить багате видове різноманіття[5]. Рельєф Ель-Муджибу на висоті до 800 м є переважно скелястим та пустельним, зі скелями та ущелинами, що прорізають плато. Численні джерела заповідника впадають до Мертвого моря. Поруч з Ель-Муджибом також розташовані термальні джерела Мааїн, що широко використовуються відвідувачами для туризму та відпочинку[5]. Гребля Ель-Муджиб була споруджена у 2004 році на дні ваді, в місці перетину річки та сучасної дороги. Внаслідок цього на місці утворилося велике озеро. Сьогодні Ваді-ель-Муджиб живиться сімома притоками. ФлораЗаповідник містить понад 300 видів рослин, 10 видів хижих звірів, а також багато осілих та перелітних птахів[3]. До того ж, деякі рідкісні види котів, кози та інші гірські тварини мешкають у важкодоступних і віддалених гірських та долинних районах. Рослинність на плато є степовою за типом, а на гірських схилах вона майже відсутня. Просочування підземних вод трапляється в деяких місцевостях уздовж берегів Мертвого моря, наприклад, у термальних джерелах Зари, де ростуть акації, тамарикс, фінік, олеандр та є невелике болото. Деякі зі схилів заповідника використовуються скотарями для випасу кіз та овець. ФаунаОкрім великої кількості осілих птахів, заповідник є важливим місцем зупинки для величезної кількості перелітних птахів, які щорічно мігрують уздовж Великої рифтової долини між Африкою та північно-східною Європою. В Ель-Муджибі зустрічаються:
До того ж в Ель-Муджабі проживає чимало хижих тварин, наприклад гієна смугаста та вовк арабський. Однією з найважливіших тварин заповіднику є козел нубійський, який перебував під загрозою знищення внаслідок надмірного полювання. Біблійна історія Ваді-ель-Муджиб, що згадується в Біблії під назвою Арнон, споконвіку служив природним кордоном. Згідно з П'ятикнижжям (4 М. 21:13-26 ; 5 М. 3:8 ; Суд. 11:18), ця річка колись відділяла землі моавітів від земель амореїв. У Книзі повторення закону (3:12-16) також йдеться, що під час перебування євреїв на цих землях, Арнон розділяв Моав між племенами Рувима та Гада. Згідно з написом на Стелі Меша, плем'я Гада (а не Рувима) раніше жило в Атароті, звідки Меша, зі свого боку, вигнав ізраїльтян. Про давнє значення річки та поселень, що стояли на ній, свідчать численні руїни мостів, фортів та будівель, знайдені в навколишній місцевості. Броди Арнону згадуються в Книзі Ісаї (16:2). Про «арнонські висоти», увінчані замками вождів, йдеться також і в Книзі Чисел (21:28). Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
