Білинський Петро Степанович
о. Петро Степанович Білинський (19 січня 1846, с. Чернихів, нині Зборівського району Тернопільської області — 13 грудня 1916, с. Зарваниця, нині Тернопільського району Тернопільської області) — український греко-католицький священник, фольклорист, історик та освітній діяч. ЖиттєписНародився 19 січня 1846 року в с. Чернихів в священничій родині[1], батько, о. Стефан Білинський, був парохом місцевої церкви[2], мати — Антонія Глинська. До вступу в гімназію початкову освіту одержав вдома під вихованням гувернера. Закінчив Першу гімназію у Тернополі (1870, до 1867 року навчання проводилось німецькою мовою), духовну семінарію у Львові (1874). Навчаючись в семінарії направлений сотрудником, згодом парохом 1883[3] Церкви Святої Параскеви П'ятниці у Великих Бірках де познайомився та одружився з Емілією Лавриновою[4], дочкою пароха Данила Лавринова [5]. Був парохом у селах Тернопільщини: Залізцях, Великих Бірках, Киданові, Нестерівцях, Довжанці. Від 1897 — парох у Зарваниці. Сприяв відродженню Зарваниці як відпустового місця (найкращого тоді в Західній Україні). Прагнув долучити містечко до проєктованої залізниці Підгайці — Бучач (задуми перервала війна).[6] Помер 13 грудня 1916 року в с. Зарваниця (нині Тернопільського району Тернопільської області). Був похований на монастирському цвинтарі біля Церкви Успення в Тернополі[7] (нині не існує). ПраціНавчаючись в гімназії написав розвідки про рідне село «Старина», на історичні теми. Його записи народних пісень та інші фольклорні матеріали опубліковані у збірці «Русько-народні галицькі мелодії» Порфирія Бажанського (1905—1912), «Колядки і щедрівки» (1914), «Коломийки» В. Гнатюка (1905), «Казки Західного Поділля» Петра Медведика (1994). Білинський передав Михайлові Грушевському 2 рукописні збірки народних пісень XVIII ст., що надруковані у «Записках НТШ» (1897, т. 15). Автор історичної розвідки {{Тернопіль і єго околиця}} (1894, 1896), статей про села Тернопільської округи. Автор теологічних праць «Десять заповідей Божих у XIV проповідях», «Проповіді на неділі і свята в п'ятьох томах». Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia